Прогнозы погоды от Юрича

[Юрич]

К вопросу о весенней погоде

[Виннипушка]

Метеограммки по Киеву от Meteoprog:

Кол-во осадков, мм/ч:
Image00031.jpg
Темп-ра воздуха, оС:
Image00032.jpg
Скорость ветра, м/с:
Image00033.jpg

Ссылки для сравнения:

[[Ссылки только членам профсоюза. ] - прогноз погоды на 3 дня в г. Киеве;
[[Ссылки только членам профсоюза. ] - прогноз погоды на 4 дня в г. Киеве;
[[Ссылки только членам профсоюза. ] - зарубежный ресурс с прогнозом погоды на 10 дней в г. Киеве;
[[Ссылки только членам профсоюза. ] - прогноз в 141 530 населенных пунктах мира. База Украины 20 105 городов и поселков;
[[Ссылки только членам профсоюза. ] - прогноз погоды практически во всех населенных пунктах Украины (29456 городов и поселков).

Ну и метеограмма с легендой к ней от наших польских друзяк на 84 часа:
Image00002.jpg
и на 48 часов:
Image00001.jpg

[Женя Славутич]

Кто что знает о паводке на Днепре в этом году???
Будет еще вода?!?!?

[Юрич]

Допис від Женя Славутич

Кто что знает о паводке на Днепре в этом году???
Будет еще вода?!?!?

Попробуй сформулировать вопрос более точно. Что тебя интересует паводок или весеннее половодье - это два разных явления

[SL]

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Па́водок — фаза водного режима реки; сравнительно кратковременное и непериодическое поднятие уровня воды в реке, вызванное усиленным таянием снега, ледников или обилием дождей.
Периодически паводки не повторяются, и в этом их отличие от половодья. Продолжительность паводка от нескольких долей часа до нескольких суток. Среднемесячные расходы в период половодья и паводков больше средне годовых.
В отличие от половодья паводок может возникать в любое время года. Значительный паводок может вызвать наводнение. В процессе перемещения паводка по реке образуется паводочная волна.

Полово́дье — одна из фаз водного режима реки, ежегодно повторяющаяся в один и тот же сезон года, — относительно длительное и значительное увеличение водности реки, вызывающее подъём её уровня; обычно сопровождается выходом вод из меженного русла и затоплением поймы.
Половодье вызывается усиленным продолжительным притоком воды, который может быть обусловлен:
весенним таянием снега на равнинах;
летним таянием снега и ледников в горах;
обильными дождями (например, летними муссонами).
Половодья, вызванные весенним снеготаянием, характерны для многих равнинных рек, которые делятся на 2 группы:
реки с преобладанием весеннего стока (например, Волга, Урал)
реки с преобладанием летнего стока (например, Анадырь, Юкон, Макензи).
Половодья, обусловленные летним таянием горных снегов и ледников, характерны для рек Средней Азии, Кавказа, Альп.
Половодья, вызванные летними муссонными дождями, характерны для рек Юго-Восточной Азии (Янцзы, Меконг).

[Konstant]

Допис від Юрич

Попробуй сформулировать вопрос более точно. Что тебя интересует паводок или весеннее половодье - это два разных явления

Ув. Юрич, Ожидается ли весенний подъем уровня воды в бассейне р.Днепр в районе Киева и на сколько. Когда ждать максимум. У меня в погребе (Броварской район) - по пояс. За 20 лет наблюдения такого уровня не было. Спасибо

[Юрич]

Допис від Konstant

Ув. Юрич, Ожидается ли весенний подъем уровня воды в бассейне р.Днепр в районе Киева и на сколько. Когда ждать максимум. У меня в погребе (Броварской район) - по пояс. За 20 лет наблюдения такого уровня не было. Спасибо

По прогнозу Гидромета максимальный приплыв по Днепру ожидается с 5 по 15 апреля, после чего будет примерно двухнедельное стояние набранных уровней с колебаниями 50 см в сутки.
Ожидаемые уровни этого периода 520-600 см. В прошлом году было 552 см.
Норма весеннего половодья для Днепра в районе Киева - 715 см.
По Десне в настоящий момент тоже проходит пик весеннего половодья - т.е. значительного приплыва воды уже не ожидается.
Но это все только прогноз.

[Юрич]

Огляд гідрологічного режиму водних об’єктів України
станом на 08 год. 15 квітня 2009 року
Ввечері 14 квітня пройшли піки паводкової хвилі на Дністрі біля Заліщиків висотою 2,08 м, Тисі біля Чопа 2,9 м; тривало формування максимуму паводку на Латориці біля Чопа загальною висотою 1,0 м. Під час проходження максимумів на Дністрі відбувався численний вихід води на понижені ділянки заплав, вода залишалась також на заплаві Бистриці Солотвинської біля Івано - Франківська; на решті річок паводок пройшов в межах русла, без негативних наслідків. На всіх карпатських річках протягом минулої доби тривав інтенсивний спад рівнів паводкової хвилі на 10-35 см, на одамбованих ділянках 0,4 -0,8 м.
У водному режимі рівнинних річок України різких змін не відбувалось: продовжувався повільний ріст рівнів весняного водопілля на Верхньому Дніпрі, у пониззі Сожу, Десні вище Розльот, а також на українській ділянці Дунаю з добовим підвищенням 1-7 см. На частині рівнинних річок України (Південний Буг, праві притоки Прип"яті у Рівненській і Житомирській областях, малі річки Київської області) завершився спад весняного водопілля, на решті рівнинних річок спад рівнів водопілля уповільнився до 1-3 см за добу.
Залишається перевищення відмітки початкового підтоплення господарських об'єктів на Стоході біля Любешева, Прип'яті біля Любязі (Волинська обл.), підтоплення окремих понижених ділянок заплав Прип'яті та її приток (Волинська, Рівненська обл.), у басейні Західного Бугу (Львівська обл.), Снова біля Щорса, Десни біля Новгород-Сіверського (Чернігівська обл.), окремих приток Середнього Дніпра (Чернігівська, Полтавська обл.).
Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста „Метро" за минулу добу змінювався від 472 cм до 523 см, а на 8 год.15 квітня становив 471 см над "0" поста, температура води 8,90С.
Наповнення дніпровських водосховищ станом на 14 квітня дорівнює 39,414 км3 (вільний об'єм - 4,434 км3 ).

[Konstant]

Допис від Юрич

По прогнозу Гидромета максимальный приплыв по Днепру ожидается с 5 по 15 апреля, после чего будет примерно двухнедельное стояние набранных уровней с колебаниями 50 см в сутки.
Ожидаемые уровни этого периода 520-600 см. В прошлом году было 552 см.
Норма весеннего половодья для Днепра в районе Киева - 715 см.
По Десне в настоящий момент тоже проходит пик весеннего половодья - т.е. значительного приплыва воды уже не ожидается.

Юрий, очень спасибо за гарные слова, но хочу поднять тему прошлого года. Спрашивал, Вы ответил, но информации не хватило.
Итак в прямом эфире. График ежедневных колебаний воды+температура воздуха+температура воды+уровень воды согласно условного ноля+атмосферное давление+геомагнитные возмущения=карта клева рыбы. По видам рыбы после

ПС:Вопрос по бассейну Днепра в р-не Киева

[SL]

Допис від Konstant

Юрий, очень спасибо за гарные слова, но хочу поднять тему прошлого года. Спрашивал, Вы ответил, но информации не хватило.
Итак в прямом эфире. График ежедневных колебаний воды+температура воздуха+температура воды+уровень воды согласно условного ноля+атмосферное давление+геомагнитные возмущения=карта клева рыбы. По видам рыбы после

ПС:Вопрос по бассейну Днепра в р-не Киева

тут на докторскую диссертацию ответ должен затянуть как минимум

[Балыкши]

Допис від Юрич

... Норма весеннего половодья для Днепра в районе Киева - 715 см. ...

Юрич! У меня к Вам такой вопрос: что это за норма? За время моих наблюдений за сообщениями об уровне для Днепра в районе Киева (с 1993 г.) максимум 614 см был 19 апр. 1994 г. Это было впечатляюще и незабываемо! 715 см - это, наверно, потоп? Ещё был максимум в р-не 6 м неск. лет назад (после 2000 г).

[Юрич]

Допис від Балыкши

Юрич! У меня к Вам такой вопрос: что это за норма? За время моих наблюдений за сообщениями об уровне для Днепра в районе Киева (с 1993 г.) максимум 614 см был 19 апр. 1994 г. Это было впечатляюще и незабываемо! 715 см - это, наверно, потоп? Ещё был максимум в р-не 6 м неск. лет назад (после 2000 г).

Вы будете очень удивлены, норма - это среднее арифметическое пиковых показателей весеннего половодья за весь период наблюдений, а это примерно около ста лет.
Вообще-то, если будет хотя бы 650 см, то многие хатыночки просто лишатся песка под собою. А 715 - это точно потоп.
Самый большой в истории Киева потоп случился в 1931 г. Тогда горожане вели настоящую битву против днепровских вод. 2 мая 1931 г. уровень воды в Днепре поднялся на 8,53 м. выше нормы! Только к концу мая, когда вода спала, горожане начали подсчитывать убытки. Как оказалось, днепровские волны залили и повредили почти 300 жилых домов, кожзавод, завод "Керамик", насосные станции, а также приречные хлебозаводы, создав угрозу продовольственной безопасности города.

[Юрич]

Допис від Балыкши

Юрич! У меня к Вам такой вопрос: что это за норма? За время моих наблюдений за сообщениями об уровне для Днепра в районе Киева (с 1993 г.) максимум 614 см был 19 апр. 1994 г. Это было впечатляюще и незабываемо! 715 см - это, наверно, потоп? Ещё был максимум в р-не 6 м неск. лет назад (после 2000 г).

Кстати, по официальным данным, за годы независимости максимальный уровень половодья в районе Киева зафиксирован 28.04.1994 года - 684 см.

[Балыкши]

Допис від Юрич

Вы будете очень удивлены, норма - это среднее арифметическое пиковых показателей весеннего половодья за весь период наблюдений, а это примерно около ста лет.

Я полагаю, что после строительства плотины Киевской ГЭС этот средний уровень снизился. Всё же регулирует она, но, говорят, что где-то в 1972 или 1975 г. и после строительства плотины был почти потоп. Об этом событии повествует отметка на опоре моста Патона. Что-то они по неопытности тогда не так рассчитали со сбросом воды. Также климатические изменения (потепление) не добавляют оптимизма увидеть грандиозное половодье. Ещё есть 11 летний цикл солнечной активности. Не только я заметил, что серьёзные половодья происходят примерно с таким же периодом.

[Юрич]

Проноз на выхи по-американски....

[kvn]

Допис від Юрич

Кстати, по официальным данным, за годы независимости максимальный уровень половодья в районе Киева зафиксирован 28.04.1994 года - 684 см.

Юра, а в апреле 79-го какой уровень был, если Позняки затопило, шо люди на работу в лодках добирались. Вот у пацанвы тогда бизнес процветал! На лодках...
Тогда и рыба зашла во внутренние водоёмы Харьковского массива, шо до сих пор ловим.

[AK]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[Юрич]

Метеограммсы-американсы

[Юрич]

Допис від kvn

Юра, а в апреле 79-го какой уровень был, если Позняки затопило, шо люди на работу в лодках добирались. Вот у пацанвы тогда бизнес процветал! На лодках...
Тогда и рыба зашла во внутренние водоёмы Харьковского массива, шо до сих пор ловим.

Регулярні виміри рівня води на посту Київ було розпочато у створі Ланцюгового моста 13 серпня 1876 р. Проте дані за період до 1880 р. включно вважаються недостатньо надійними.
До 30.05.1942 р. гідрологічний пост знаходився на лівому березі ріки поблизу моста, його позначка «0» становила 91,24 м. Відстань цього поста від гирла Дніпра — 880 км, площа водо$збору — 328 тис. км2. Географічні координати поста є такими: 50°27' пн.ш., довгота — 30°34' сх.д.
Через руйнування моста в роки війни (як уже зазначалося, він тоді називався ім. Євгенії Бош) гідрологічний пост перенес$ли на 1,2 км вище за течією та облаштували на правому березі ріки. Нове значення «0» поста — 91,30 м. У 1960 р. позначку «0» уточнили — 91,33 м.
У 1972 р. на додаток до існуючого поста почав функціонувати другий — дещо нижче моста Метро (точніше — в 200 м від нього). На цьому посту було встановлено самописець рівня води. У 1977 р. у зв'язку з наповненням Канівського водосховища новий пост із самописцем став основним, а той, що був вище закрили. Всім постам, розташованим на Канівському водосховищі, була дана одна позначка «0» — 87,00 м.
Наведені дані свідчать про можливість перерахунку всіх наявних даних за рівнями води до одного місця реєстрації, а саме того, де вони починалися і де виконуються дотепер. Різниця в рівнях на теперішньому посту і тому, що існував біля праві правого берега вище за течією, становить 0,09 м.
Максимальний рівень води на посту Київ спостерігалася
2 травня 1931 р. і становив 640 см вище «0» поста, або 97.6м абс.
Підвищення рівня води протягом фази підйому цієї весни сягало 50 см за добу. Такі різкі зміни рівня були пов'язані з різким підвищенням температури повітря і випаданням дощових опадів на сніговий покрив.
Згідно з дослідженнями Г.І.Швеця весняна повінь 1931 р. була найвищою з 1709 р., а можливо, і з 1684 р.
Повінь 1931 р. призвела до затоплення значної частини Подолу, загрожувала тепловим електростанціям, розташованим біля ріки (КРЕС і ЦЕС).
В останні десятиріччя найвищий рівень води на Дніпрі спостерігався 21 квітня 1970 р. і становив 547 см вище «0» поста, або 96,80 м. Для теперішнього місця розташування гідрологічного поста біля моста Метро це відповідає абсолютному рівню 96,71 м абс. Підйом рівня виявився настільки великим, що було повністю затоплено Гідропарк, — вода стояла навіть у підземному переході під станцією метро.
Дещо меншим виявився максимальний рівень у квітні 1979 р – 95,39 м.
Найнижчий рівень води на посту Київ у природних умовах спостерігався 17 і 20 листопада 1921 р. — 88,74 м абс. До ще нижчих значень опустився рівень під час літньо-осінньої межені 1972 р. — 88,58 м. Цей рівень виявився навіть нижчим, аніж у 1921 р. При цьому витрати води протягом цієї межені були значно більшими, ніж у 1921 р. Мінімальна витрата води в 1921 р. становила 93,0 м3/с, у 1972 р. — 528 м3/с. Зниження рівнів води при проходженні однакових витрат пояснюється зниженням висотного положення русла.
Це зниження рівня зумовлене довготривалим забором ґрунту в межах міста, про яке йшлося вище. Особливо значним зниження рівня води виявилося напередодні створення Канівського водосховища — протягом 1960—1974 рр. У цілому за період 1900—1974 рр. рівні води за витрат, близьких до середніх багаторічних (близько 1400 м3/с), знизилися на 0,7 м.
Абсолютний рівень води на посту Київ тепер переважно становить 91,5—92,0 м. Протягом 1997—2003 рр. найвищий рівень (93,68 м) спостерігався 21.04.1999 р., найнижчий (91,04 м) — 21.03.2003 р.
Зрозуміло, що за великих витрат рівень води біля міста може істотно підвищуватися. Визначити те, якими можуть бути рівні за великих витрат, можна тепер лише наближено. Це пояснюється відсутністю спостережень за витратами води на посту Київ, який зазнав підпору від Канівського гідровузла.
Під час високого водопілля 1970 р., коли спостереження про$водилися і за рівнями, і за витратами води, залежність Q=f(Н) була такою: витраті води 10000 м3/с відповідав рівень 95,45 м; витраті 15000 м3/с — 96,25 м; витраті 20000 м3/с — 96,90 м.
Можна припустити, що в останні роки ця залежність у цілому збереглася. З одного боку, відбулося деяке зниження положення русла у меженних умовах, з другого — з'явився додатковий підпір від нових господарських об'єктів. Поміж них можна згадати Південний міст, який був відсутній під час повені 1970 р.
Підпір води (передусім за великих витрат) можуть спричинювати і дамби, збудовані південніше міста: Проців — Кийлів на лівому березі Дніпра і Конча-Заспа — Плюти на правому. Не можна виключати того, що освоєння заплави Дніпра, яке тепер спостерігається, призведе до підвищення рівнів води за тих самих витрат.
Зарегулювання стоку, насамперед створення Київського водосховища, зумовило зменшення сезонних і збільшення внутрішньодобових коливань рівня. Позитивна дія водосховища виявилася у 1970 і 1979 рр., коли на Дніпрі спостерігалися високі повені. Зокрема, у 1970 р. існувала реальна загроза затоплення Подолу, яку вдалося уникнути шляхом акумуляції частини сто$ку у водосховищі.
Через те, що Київська ГЕС працює, як правило, у піковому режимі, рівні води біля міста зазнають постійних коливань. На посту Київ їх амплітуда перебуває в межах 0,5—0,8 м. Найвищі рівні води спостерігаються пізно ввечері, найнижчі — рано-вранці.
Зазначені коливання не мають будь-яких негативних наслідків. Навпаки, коливання рівнів істотно збільшує водообмін (передусім у затоках), сприяє покращенню якості води і збільшенню біопродуктивності.
Для з'ясування особливостей трансформації коливань рівня води біля Києва було виконано відповідні дослідження з використанням самописців. Один самописець було встановлено на північній околиці Києва у водоприймальному ковші ДВС, другий — на південній околиці міста у затоці ріки поряд із селищем Корчувате. Отримані дані показали, що амплітуда коливань від північної до південної частин міста зменшується приблизно в два рази.
За звичайних рівнів води на посту Київ (91,5—92,0 м) час поширення коливань, зумовлених роботою Київської ГЕС, становить: для приходу мінімумів рівня — 40—40,5 хв.; максимумів — 37,5—38 хв. Відмінність у часі пояснюється відмінностями у наповненні русла і швидкості течії. За високих рівнів більшою є і глибина, і швидкість течії. Час поширення коливань від ГЕС до південної околиці міста становить близько однієї години.
Швидкість поширення коливань між Київською ГЕС і постом Київ (відстань — 23 км) для приходу мінімумів і максимумів рівня дорівнює відповідно 9,5 і 10,2 м/с.
Створення Канівського гідровузла спричинило те, що рівень води поблизу міста підвищився. За даними спостережень, що передували створенню водосховища, рівень води на посту Київ за середньої багаторічної витрати Q= 1380 м3/с становив 90,27 м. Протягом 1978—1984 рр., коли Канівське водосховище повністю наповнилося, зазначеній вище витраті став відповідати рівень 91,92 м. Отже, для звичайних умов рівень води підвищився на 1,6—1,7 м, для меженних — на 2,5—3 м.
Зазначимо, що рівень води, за яким раніше визначалися умови судноплавства, становив 89,58 м. Тепер він дорівнює 91,50 м.
Підвищення рівня води біля Києва почало простежуватися наприкінці періоду наповнення Канівського водосховища — у 1976 р.
З того часу ріка в межах міста набула ознак водосховища — з істотно більшими шириною, глибиною і водночас меншими похилами водної поверхні. Це дає змогу вважати цю ділянку зоною виклинювання Канівського водосховища.
З-поміж позитивних наслідків підвищення рівня води можна виділити значно кращі умови для судноплавства. Тепер гарантовані глибини для суден становлять 3,65 м.
Наслідком підняття рівня стало затоплення напівзагат біля правого берега ріки між мостами Метро та ім. Є.О. Патона. Раніше тут тяглася велика мілина, яка в межень перетворювалася на низку островів.
Підняття рівня води практично не призвело до підтоплення низинних ділянок Києва. Винятком є дачний масив у південно-східній частині міста, де відбулося деяке підвищення рівня ґрунтових вод.
Похил водної поверхні Дніпра біля Києва до створення Канівського водосховища становив близько 0,00009 (падіння -9 см на 1 км). Тепер похил істотно зменшився. Його абсолютні значення залежать насамперед від скидних витрат на Київській ГЕС.

[Юрич]

Огляд гідрологічного режимуводних об’єктів України

станом на 08 год. 24 квітня 2009 року

Протягом минулої доби на Верхньому Дніпрі нижче Жлобина, у пониззі Сожу продовжувалося формування найвищих за поточне водопілля рівнів води з ростом на 2-6 см. На Десні в межах України рівні води утримуються на малозмінних відмітках, близьких до найвищих за період поточного весняного водопілля. На Дунаї відмічався спад рівнів води на 2-3 см.
На решті рівнинних річок країни переважало зниження рівнів води на 1-10 см, на зарегульованих ділянках Південного Бугу рівні води коливалось в межах 7-36 см.
На річках карпатського регіону переважало зниження рівнів води на 3-24 см, лише у верхів'ї Дністра, його гірських притоках в межах Львівської області та на окремих ділянках Тиси спостерігалось незначне їх підвищення на 2-18 см.
Залишається перевищення відмітки початкового підтоплення господарських об'єктів на Прип'яті біля Любязі (Волинська обл.); підтоплення окремих понижених ділянок заплав Прип'яті та її приток (Волинська, Рівненська обл.), Полтви біля Буська (Львівська обл.), Снова біля Щорса, Десни біля Новгород-Сіверського (Чернігівська обл.), окремих приток Середнього Дніпра (Полтавська обл.).
Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста „Метро" за минулу добу змінювався від 466 cм до 509 см, а на 8 год. 24 квітня становив 474 см над "0" поста, температура води 10,60С.