[Роман(РМ)]

ВЫКЛАДЫВАЮ АВТОРСКИЕ РАБОТЫ JK ПО ЕГО ПРОСЬБЕ.

РОБІНЗОНАДА ХУЄВА

Дійові особи
Адольф Германович Хуєв – колишній головний менеджер туристичної фірми, нині волоцюга, що живе на острові.
Отсос Петрович – крутий чувак, містична фігура
Юхим Гнатович – представник контролюючої інстанціі, поважна людина, товариш Адольфа Германовича.
Собака Ава – зла тварюка на іждівєніі Юхима Гнатовича. Сука.
Птиця Руух – пташка, шо її Адольф Германович от не### дєлать вчить розмовляти.
Ізабелла – жінка Адольфа Германовича, стерва-скандалістка.
Чайки, жаби, вужі, рибі, моржі, крокодил, що втік із зоопарку.

Дія перша.
На сцені, що зображує собою діку природу вехів*їв Дніпра облаштовано лагєрь волоцюги-самітника. Кругом розвішані шкури бобрів, таранька, жмути трави. Сонце майже в зеніті. Посередині горить невелике багаття. В іржавій каструлі, пристосованій під казан, вариться бобер. Біля багаття в шортах сидять Адольф Германович і Юхим Гнатович. У Адольфа Германовича волохата спина і шорти із шкури бобра. В тіні під кущем, заклавши крила за голову, лежить птиця Руух. Пташка хропе та час від часу оглушливо клацає дзьобом Широко разставлене шассі стирчить вверх, яйця схожі на груди Памели Андерсон. Кричать чайки та ревуть моржі. Собака Ава вилизує волохату сраку.
Адольф Германович:
Ну от скажи мені Юхиме, ну чого він така падлюка? Я ж домовлявся, що він піде кудись униз, а ми з хлопцями спокійно порибалимо. А воно? Щей у човен сіло, ні### не піймали, ящик горілки розбили… От і висадили мене тут, сказали, щоб ####ів менше. А за шо? – спльовує – Тьху, гав-гав-гав-гав-гав-!
Птиця Руух:
КЛАЦ! (клацає дзьобом)
Юхим Гнатович:
Шо? Ящик горілки? Та добре, що не втопили на###! – сатаніючи, заводиться – У нас один долбойоб пляшку розбив – його тиждень всім селом в жопу їбали, потім ще хату спалили. Як це, гав-гав-гав-гав-гав-, ящик горілки…
З-за куща, посміхаючись, виходить Отсос Петрович. Він виглядає, як классичний мажор, у фірменному камуфляжі, обвішаний різними цацками. В одний руці в Отсоса Петровича пакет, другою перед собою тримає книгу. На обкладинці можна розібрати автора – Даніель Дефо.
Отсос Петрович:
Шо, бляді, нє ожидалі?
Ставить пакет і сідає біля багаття в позу лотоса. У пакеті таємниче дзенькає.
Отсос Петрович:
Германович, я тєбє на дєнь рождєнія кнігу подарю. Ось диви – подає Адольфу Германовичу книгу – руководство по виживанію для спєцназа. Ги-ги-ги (регоче).
Адольф Германович:
Да пішов ти на###!
Птиця Руух:
Підарас-с-с. КЛАЦ! (клацає дзьобом)
Юхим Гнатович:
Та чого ти лаєшся, тебе людина поздравляєт, а ти на###, на###..
Отсос Петрович:
Шо, ###, нєдоволєн? А кто мєня под*єбал – обещал оформить Шенген в своем агенстве і кінул? Тепер будеш тут жити, мені одному скучно.
Юхим Гнатович:
Петрович, на### тобі Шенген? І тут як у Бога за пазухой.
Отсос Петрович:
А тєбе нє понять… Там стілько риби і рибалок – блядь… Бабла до###, у нас горілкою відкупаються, а там (мрійливо) євро…
Адольф Германович:
Хуй тобі, а не євро. Там як щось зловив - фотографуй і відпускай на###!
Птиця Руух:
В ####у! (дзьобом) КЛАЦ!
Юхим Гнатович, з докором:
Пиздиш!
Адольф Германович:
Ні###, зуб даю (робить характерний жест).
Отсос Петрович:
Підараси…
Адольф Германович, помішуючи у каструлі бобра:
То в них закони такі. Раніше можно було електрикой ловити, а зараз піздєц, как природу люблять. Я, коли додому повернусь, тобі візу в Голландію задєлаю і квитки куплю. За свої гроші. Там теж підарасів багато. (Регоче). Там єкологія не те, шо в нас (замислено дивиться на птицю Руух). Та і ### с нім, тут теж нє###ово.
Птиця Руух:
Засрали природу! Піздєц рибі!
Юхим Гнатович, вже давно витріщаючи очі на пакет:
Харош піздеть. Петрович, що там у тебе в пакеті?
Отсос Петрович:
Та, ###, круті відкупилися, три пляшки коньяка дали. Хотіли одну, та я сказав буду з ними пити.
Всі регочуть. Отсос Петрович дістає пляшку, вправно відкорковує, розливає по одноразових чарках. Всі цокаються і не поспішаючи випивають.
Завіса.

Дія друга.
На сцені, що зображує берег річки, по груди у воді сидять Отсос Петрович, Юхим Гнатович і Адольф Германович. Всі тримають в одній руці пластикову чарку, у другій по шматку вареного бобра. Спекотна післяобідня пора. Біля кущів птиця Руух дзьобом колупає в каструлі. Собака Ава гризе кістку і гарчить. На мілині лежить здоровенний морж, на ньому сидять і час від часу сруть чайки.
Юхим Гнатович:
Отож зараз зовсім ###ово стало. Раніше і риба була, і ліцензії ніхто не купував. Покатаєшся годину – і горілка є, і гроші… Зараз всі розумні стали, гав-гав-гав-гав-гав-! Германович, от скажи, ну на### тобі та ліцензія?
Адольф Германович:
У Європу ####уємо, треба закони соблюдать. (до Отсоса Петровича) Блядь, ну на### тобі той камуфляж? Ти ж у ньому, як опудало!
Отсос Петрович:
Шоб було до###! Не### у карти в жопу пьяним сідать грати.
Юхим Гнатович, показуючи на воду:
Шо за ###ня? Дивись, що воно таке?
До берега пливе щось, сходе на велику оброслу зеленими водоростями колоду. Всі підводяться і з острахом витріщаються на предмета. Раптом колода гучно ляпає хвостом, и в стрибку хапає Адольфа Германовича за сраку в бобрових шортах. Адольф Германович гучно верещить. Отсос Петрович і Юхим Гнатович перелякано роззявляють їбальники. Собака Ава гавкає. Птиця Руух, побачивши, що хазяїну загрожує небезпека, відважно кидається у воду, і яйцями, що може вдвічі більші за цицьки Памели Андерсон, починає душити тварюку. Потвора розкриває пащеку, хапає птицю Руух за ліве яйце і зникає з нею у глибині.
Отсос Петрович:
Ні### сєбе… Шо це було, гав-гав-гав-гав-гав-?
Юхим Гнатович, виймає з шортів цигарку і підкурює тремтячими руками:
То, ###, крокодил. Нам у конторі казали, що із зоопарку здоровенний крокодил утік. Я думав ####ять…
Адольф Германович з виряченими очима і розкритим їбальником пробує роздивитися свою сраку. Крізь пошматовані шорти просвічує незагоріла срака. До Отсоса Петровича:
Петрович, подивись, шо там, кров сильно тече? (знімає шорти, залишившись у стрінгах із жаб*ячої шкіри).
Отсос Петрович:
Да ні### там нєт, то ти обісрався з переляку. Ги-ги-ги (регоче).
Юхим Гнатович пригощає всіх цигарками, троє чоловіків мовчки пускають дим і замислено дивляться на воду.
Завіса.

Дія третя.

Сцена зображує берег річки. По яйця в воді сидять Отсос Петрович, Адольф Германович у пошматованих бобрових шортах і Отсос Петрович, вже добряче піддаті. Всі тримають в одній руці пластикову чарку, у другій по кілька копчених жаб*ячих кінцівок.
Юхим Гнатович:
Да, гарна пташка була. За хазяїна-долбойоба згинула. Ну на### ти його з собою притягнув сюди? (кидає обсмоктану кінцівку Аві)
Адольф Германович, хлюпаючи носом:
Да мені Гарік подарував, а моя Ізабелла її віником ####ила, от я і взяв з собою на природу, думав, погуляє, здоров*я поправить… Он воно як вийшло…
Отсос Петрович:
Ну, помянем птічку…
Всі не цокаючись випивають коньяк. Раптом з-за острова на вилітає здоровенний блядовоз. На носі стоіть Ізабелла, вдягнена в не дуже коротку спідницю й ліфчик. Помітивщи компанію, починає щось верещати і махати руками.
Адольф Германович:
Тю, гав-гав-гав-гав-гав-, откуда она взялась?
Човен на повному ходу причалює до берега, з ньго вискакує кілька у####нів у чорних комбінезонах та Ізабелла.
Ізабелла:
Адольфик, дорогой, нашолся, я так переживала, все глаза виплакала, думала тебе піздец, а как же я одна буду, говорила же нє езді на ету рибалку, я всє моргі обзвоніла (підійшовши до Адольфа Германовича, побачивши коньяк і почувши густий перегар змінюється лицем) шо ето такое, гав-гав-гав-гав-гав-, опять нажрался ######, тєбє ета рибалка боком вилєзєт, мєня уже заєбалі твої рибакі, сколько можна так жить, все как нормальниє люди, только мнє долбойоб достался (Адольф Германович пробує зробити відхідний маневр і з*їбатися в кущі, Ізабелла зривається на істеричний вереск) рєбята, хватайтє етого п*яного муділу, я с нім дома поговорю, он у мєня будєт…
Під оглушливий вереск Ізабелли чотири здоровенних у####ня пакують Адольфа Германовича і закидають у катер. Отсос Петрович та Юхим Гнатович, підхопивши пляшку, з собакою Авою треновано зникають у кущах, Ізабелла з матюками жбурляє їм навздогін чималі каменюки.
Всі сідають у човна, катер відчалює від берега. На палубі в очікуванні піздюлєй сидить Адольф Германович і сумно дивиться на берег. В сутінках його очі починають світитися зеленим вогнем.
Завіса.
март 2007
(с) JK (Ярослав Кушнир)