На прохання
Freshman дублюю тут.
Поїздку на Кіпр придумав спонтанно і за 1 вечір зміг переконати дружину що на Кіпрі прикольно і це ніяк не гірше Іспанії куди думали їхати як і минулого літа. Коротше кажучи вговорив
Начитавшись форумів і надивившись всяких відео почав підготовку з закупки тонн басової резини - не придумав нічого кращого як купити її в в тих таки штатах де цього басса "ну просто завалісь" і напевне і ній знають толк. Поліз на Баспрошоп нарив прикольні сети басової резини (ну дуже смачна ціна виходить - 21 дол. за сет 240 приманок...), спінербейтів трохи, волохаті американські джиги (тепер реально розумію навіщо вони і як ними ловити), по ходу ще всякі векі-тулз і дещо з одягу, приїхало все вчасно, з розмірами одягу риболовного дещо прогадав - американський XL це таки XL! треба було просто L брати
, але це фігня.
Воблери взяв з собою чисто факультативно - декілька хороших топвотерів і декілька мінох великих - напевне помилка що воблерам так мало відвів місця, але зі слів знайомих які там були, при тій кількості зацепів і відривів приманок, щось в мене дикого ентузіазму топити воблери на Кіпрі не було. Отже основний "упор" був зроблений на всіляку гуму - від векі до шейкхедів і неогружених "краказяблів", плюс спінербейти. Для Кіпру підготовані було два комплекти: кастом на бланку MB782GLX від дядька Луміса (зі старих запасів) + Revo ALT з флюром 10lb Pontoon21, Major Craft Beneyro BNC-662M + Revo STX з монофілом 16lb SunLine Machinegun. Ніяких шнурів вирішив не мотати, причина та сама - велика кількість підводної рослинності досить колючої і гострої, не прогадав - так воно і виявилось, шнурам там би був гаплик, хоча взяв з собою дві бобіни шнура про всяк випадок - #1 і #1,2 Хардкор 4-х нитковий Дуелівський. Єще пара резонів на користь флюра з монофілом для баса, але це не тут варта обговорювати.
Отже Кіпр, Пафос. Перші два дні після прильоту пішли на організаційні моменти - машину пригнали в готель на другий день з запізненням (мали пригнати в 10:00 а пригнали в 12:00) і я тупо в той самий день не встиг купити ліцензію
вони працюють до обіду! Знайти цей "генделик" де торгують ліцензіями в машині з правим кермом... коротше кажучи тупо не встигав.
Пару слів про машину - нафіг ніякі джипи не потрібні, машини гольф-класу цілком вистачить на 2-х, можна навіть і ще меншу, правда це вже трохи екстрім
День 3-й, Вирішив почати з найближчої дамби - Аспрокремос, щоб не ускладнювати собі життя (ще не звик до лівосторонньго руху та й навігатор на Кпірі якось дивно почав глючити) вирішив доїхати до паркінгу на самій дамбі а далі пішки, як потім виявилось - я таки протупив, але про це пізніше. Вид з дамби красивий і від хвилюючого передчуття басової покльовки руки трохи почали труситись поки розпаковувався з машини.
Однак все складалось не так романтично як очікувалось - за перших 3 години я баса так і не знайшов, проповз по скелях добрий кілометр берегу, і аж на на 4-й годині зусиль, в черговій бухточці, відчув першу покльовку з дна на доволі великій глибині - метрів з 6-8 взяв на свалі. Перший день рибалки закінчувався з 1-ю результативною покльовкою, не густо чесно кажучи, але я це списував на свою необізнаність і кривизну рук. Поки ліз по горах назад до машини під сонцем в зеніті проклинав все на світі бо чуть не здох там таки прямо на схилах від колючок і спраги, води з собою брати не менше ніж 1,5 літра на пів дня однозначно, це я вже потім зрозумів. Дамба Аспрокремос взагалі одна із складних вважається через рельєф берегів. Це не дуже сприяло початку рибалок.
По дорозі назад запримітив що чуть далі того місця куди я доліз по скелях берегу є спуск до води доволі пологий і туди виходить польова дорога - значить туди можна доїхати якось, відразу згадав що на Гугломапі цих доріг немає, прийдеться навпомацки шукати маршрути, але пішки я більше не піду - ну його нафіг.
День 4-й, знайшов проїзд польвими дорогами до того зїзду який бачив минулого дня. З цієї точки побачив ще декілька з'їздів до води далі по берегу, поставив в голові собі відмітку - після рибалки попробувати розвідати берег і польові дороги. Цей день також не дуже вдалим був на по рибалці - бас вперто десь ховався від мене. Знайшов бухточку де він гуляв по поверхні, досить такі пристойні басята під 40 см, їх було видно в полароїдах. Але на жаль на всі мої приманки, від резини до топвотерів, басс не виявив жодної зацікавленості, більше того - він звалив кудись "на дальній кордон" з цієї бухточки після 30 хв моїх недолугих намагань його звабити на покльовку
На мене почав нападати відчай - напевне я таки криворукий дурень і басс це не для мене, їдь кароче лох назад в Україну ловити окунців на МДЖ, а про рибу для серйозних дядьок забудь. Десь такі от думки почали в голові крутитись. За день 2 басятки недомірки - смантиметрів по 20, не більше, при чому один сів на підмотці коли я вирішив вимотати приманку, кароче не чесно, через що стало ще більш сумно.
День 5-й, проїхав до дальніх бухт і зїздів, на місцевості вже орієнтувався, хоча басса ловити ще так і не навчився. За день кілька бясят-недомірків і пара залікових по 30см, все на спінербейти і один на POINТER 100SP CLEAR LAKE HITCH. Трохи краще, але не торт, як не крути.
День 6-й, пішов цей Аспрокремос нафіг, подумав я і поперся на Еврету. Це далі в горах, добиратись довше, але за кермом я вже освоївся і ганяв по Кіпру як в себе вдома. Зразу кажу що з Ерету я в перший день такж прогадав - баса я знайшов, але клювати його я його так і не зміг нормально заставити - 1-2 покльовки в годину, знову ж таки не айс. Еврету мені сподобалась більше ніж Аспрокремос, водосховище компактніше і там практично ні душі навколо взагалі немає - я за день побачив 2 людей.
День 6-й і далі продовжував ловити на Еврету і таки навчився ловити басів
легкий техас форева! червяки неогружені також гуд, всякі волохаті краказябли зе бест... Коротше кажучи от воно - я навчився ловити басса! Значно виросла і самооцінка відразу :-) Взяв пару рибин до дому - ми зняли номер в апарт-готелі, тобто з кухнею і двома кімнатами, і приготувати їх можна було і самому, виявилось що басс ще й смачний доволі, взагалі за 8 днів рибалок брав рибу додому 2 рази.
Зрозумів що басса знайти на меншій водоймі набагато легше (а може це мені просто везти почало), але на Еврету в мене справи йшли набагато краще, хоча це не така вже й маленька водойма і дамба скоріше до великизх все таки відноситься. Думаю що на дамбах типу Гермасойя або Калавасос вони б (справи з бассом) пішли ще краще, там його би знайшов ще швидше.
В фаворі по результатах відпустки легкий техас, пуля 4-5 гр для 4" резини типу "краказябла" або 6" хробак.
Векі хоч і вистрілило, але половити ним не вдалось нормально, кожен раз коли перевязувався на векі піднімався добрячий вітер, до речі всі дні погода доволі вітрянна була, 4-5 мс, з мульта векі при такому зустрічному вітрі не дуже летіти хоче, та й дугу з флюра такий вітер видуває нівроку. Зауважив що затишних бухточках покльовок було значно більше, ще один стереотип що басс ловиться коли пригріє сонце також розвіяв для себе - перші польовки були в 7:00 ранку.
Топвотери взагалі не спрацювали - ні однієї покльовки, можливо через те що доволі вітряна погода, придивлявся до місцевих "гавріл" з топвотерами, в них також був повний 0.
Пару слів про екіпіровку, хоч про неї вже все написали до мене - обов'язково одяг білий або світлий, сонце пече деколи таки добряче і до 11:00 не вистоїш навіть, бажано спеціалізований санпротект, риболовний, дихаючий. Черевики - ніяких варіацій тупо тільки трекінгові черевики для гірських походів, це критично.
P.S. Останній день рибалки повернувся на Аспрокремос, з новим досвідом і вмінням ловити баса, піймав 5 рибин, декілька залікових і з чистою совістю попрощався з кіпрським басом, виходить і на Аспрокремосі він є, просто перші дні в мене руки криві були
P.P.S. ліцензію в Пафосі можна купити в районі порту, по адресі фіг знайдеш, позначив на карті, орієнтир кабак "Captains View":
