Період ранньої весни для мене завжди складний, не виходить половити стандартних щук та судаків біля міста, доводиться чекати потепління, щоб водичка прогрілась, прокинулась моя улюблена риба - Голавль)
Цього разу вихідних не дочекався, в зв"язку зі святами, рибалки на вихідні не буде, а чекати вже не можу, треба їхати у розвідку)
Інфи з водойм немає, навіть чуток немає. Будемо шукати самі. З екіпажом на п"ятницю не густо, всі на роботі) Добре хоч батько вихідний) Двоє - це вже екіпаж, хоча б для пошуків не завадило ще пару друзів, аби скоріше "розкурити" рибу)
Збираємось, перебираємо "пасочки" для лобатого, які вже давно були без роботи. Так як всі швидкі річки від Хмельницького близько 100км, то обирати доводиться опираючись на бажання та відношення до річки, а не на відстань) Для початку вибираємо "ближній Буг", який дуже добре знаємо, знайти рибку буде легше. Не дивлячись на те, що П.Буг протікає і у нас в місті, цікаві місця починаються не близько.
Дорога- як я вже звик, її немає, трохи підлатали, але "краторів", в яких можна залишити не маленьку частину автомобіля, вистачає)
Приїзд, сніданок, і починаємо. Я йду на півострів, навкруги якого великий перекат, батько йде вверх по течії, на відносно спокійну воду.
Починаю з бляшок, перед рибалкою підготував "мобільну коробочку" - те, що обов"язково треба сьогодні покупати)
Нічого, тихо, риби не видно, на поверхні не видно ознак життя) Рухаюсь вверх, прохожу декілька цікавих місць, змін немає. Пробую зателефонувати батьку, но "уви") Лайф за містом практично не ловить)
Наздоганяю напарника, у батька цікавіше, не дивлячись на те, що зловити рибку не вдалось, були сходи та удари.
Пробую і я підібрати ключик. Міняю приманки, і ось воно!Удар, визг фрікціону, є рибка на іншому кінці. На жаль, вона не дійшла до фотосесії, зробила свічку, і поплила далі в своїх справах. Ще впираюсь хвилин 15, ще один удар, і тиша. Вже видно що рибка є, вона дає надію відкритись, і вона активна, потрібно знайти підхід!
Міняємо точку. Після старго мосту, приямок на струї.
І є перший Клень! Перший в 2018, є початок нового, цікавого сезону! І нехай він маленький, але радості "повні штани"
Чомусь сьогодні риба реагує на великі блешні, як на мене, 3.5г і вище.
Впираємось далі. Риба не реагує. Вирішуємо переїхати, по дорозі до машини пробиваємо точки, де були контакти з рибкою.
Ось і я відкриваюсь, правда не голавликом, а жерешком)
Спрацювала Міу 3.5г. Вже задоволений. Їдемо далі.
Пробиваємо свої точки, шукаємо щось цікаве. Вирішую поставити джигу.
Вгадав! В ямці під обривистим берегом, практично в ногах, заробляю чіткий "гуп". Ура! І я відкрився по кленю!
Далі пробую впиратись по ямкам джигою, це приносить тільки окуня)
Ще два переїзди, не приносять нічого цікавого. Не можемо "наступити" на рибу. Тихо до жаху, прямо як в мене вранці) .
Вирішуємо повертатись туди, де риба вже була знайдена. І видно ми не прогадали.
Заходжу в підводний перекатик, щоб мати змогу цілком його прокидувати під різними кутами. Міняю бляшки, намагаюсь підібрати щось, що здивує жереха та може прийде по смаку кленю.
Як видно на фото, розовий Ренж здивував ще одного жерешка)
Ще пара мікроголавликів влетіла на джиг і бляшку.
І чомусь рибка перестала цілком себе проявляти після 16.00. Повпирались в сусідніх точках, та й вирішили їхати додому.
На виході маємо цілком непоганий результат як на 6 квітня, ще й при такій затяжній зимі. Відкриття пройшло на ура, коли їхав я був майже впевненний, що кленя не вийде зловити, а тут і клені були, і жерешки приємно радували) Скоро продовжимо, і надіюсь вже більшими розмірами, і збільшимо кількість рибки)
Вся повернулась плавати, жерех весь шершавий, молоки течуть, нерест ось почнеться, а може вже почався)