|
Сьогодні, локальна затока Дніпра нижче Києва...
В 10:30, в дощ, зі страшними поривами вітру... Звичайно поїду)
Хоча і вистачило мене на 3 години всього.
Мокра куртка і сумка, але на обличчі - посмішка!
Адже із, здавалося б, безжиттєвої води таки вдалось добути десяток окунів (3 з яких доволі товарного розміру та доволі гарного (як по міркам УЛа) головника на джиг))
Працювали найменші приманки та хитрі проводки.
Лише силікон. Риба - вкрай перебірлива щодо принад, але клювання чіткі, сходів нема, відпущені риби дуже шустро повертались у рідну стихію та не менш шустро тікали на глибину.... парадокси всюди...
А на воді - ні душі... спокійно, снасть збалансована та слухняна, під час проводки є купа часу на якісь свої роздуми - чи не це є рибальським дзеном?
Буває, потрібно опинитись біля води саме тоді, коли там нікого нема, і стає легше та простіше. ЖИВЕМО далі...
|