|
Не останній лід
Три вихідних і вдома сидіти не хотілось, хоча було розуміння, що кльову в такі "погодні гойдалки" годі й чекати, але це нас не зупинило.
Старий Кахеті, смажене м'ясо та гарна компанія - саме те, щоб чудово провести час на природі.
Лід від 8 до 15 сантиметрів, міцний та надійний...ще постоїть.
Товариші підсіли на безмотилки, я вирішив покачати нові балансири - новенькою вудкою...каламбурчик.
Береговий звал з двох на чотири метри, ледь помітна течія...суперове місце для окуня. І він там був, але клювати не хотів від слова зовсім.
Спочатку пройшовся п'ятіркою від Крапаля - один підбій.
Потім поставив четвірку Рапалу - два тичка, але засікти не вдалося. Зменшив до мінімуму - трієчку від Select
Два тички - мимо. Переходжу глибше і відразу чіткій тюк...перший є. Опускаю вдруге, кивок - різкій підбій і другий на льоду. Невже піде діло? Промайнула думка. Опускаю знову, качаю, на третьому підкиді чіткий тюк - виймаю швидко і окунь стукнувшись в край лунки сходить...біда.
Швидко повертаю в точку лову...качаю...тримаю паузу...коротенькі ривки - тиша.
Пройшов близько 20 лунок - риби немов нема в воді...
По вудці все в межах: жорсткий хлист, легенька, чітко відстукує балансир в руку, клювання передає добре - кивок не потрібен.
Розловив Smile та обрибив вудку - отже не даремно час пройшов.
Повернувся до друзів - безмотилять потихеньку. По пару десятків різнобою насмикали (окунь, плітка, підлящик, синець) - не робив світлин.
День пролетів швидко і непомітно. Підловив ще білої та окунів на безмотилку, потім ще перевірив і судакові точки вібами - але тиша, можливо наступного разу проклюнеться.
До наступного виходу на лід.
|