Проснувся я із здивуванням, що від мене хоче той будильник, ніби ж канікули.
Точно, риболовля. Спати мені вже не хотілося. Дзвоню товаришу. "Нікіта, вставай, рибалка це тобі не пари, запізнюватись не можна." На тому кінці сонне "Угу". Вставай я тобі кажу -"Уга" але вже більш бадьоро. Швидкі збори , яєчня з чаєм, і я вже мчу рибалити. У маршрутці тіснява, постійна лайка, того прищепило, той поспішає, а в когось просто поганий настрій. Але мене це вже зовсім не хвилює, я вже уявляю дніпрову гладь, і потужні лящові відстріли квівертипа. Так непомітно минула дорога, і я вже на місці, товариш ще не підійшов і я відправився на точку розкладатися. І тут перша невдача, все повністю забите рибалками, хтось із самого ранку хтось ще з ночі, але результат у всіх один - абсолютний нуль.
Дочекавшись друга, вирішуємо перейти на набережну, аби не тіснитись, тим більше що перспективи на цьому місці не дуже втішні. Набережна зустріла нас ще більшою кількістю рибалок, але місце ми змогли собі знайти. Йдучи вздовж берега ми звернули увагу, що садки у всіх пусті і лежать на березі, але надія не згасала, ще не з такого виходили. Загодовували точки і на ближній і на дальній бровці, і кидали за горизонт, але результат три рибки за пів дня. Ні зміна величини проводка ні підбір насадки результатів не принесли, потрібно було щось кардинально міняти. Мабуть всі втратили віру, бо ні на набережній, ні на нашому улюбленому місці на тому березі рибалок майже не лишилось. Ми ж керувались правилом "якщо довго мучатись, то щось таки і вийде". Вирішуємо перейти туди де і планували ловити зранку, і так не клює, але там хоч можна знайти затінок. на новому місці стало веселіше ,
рибка прошена, але на довгих повідцях з маленьким гачком і два опариша почала трохи прокльовувати. І чим більше ми розгодовували точку, тим активніше рибка клювала. Завершили риболовлю красивою плотвою, яка завадила трохи більше 600 грам.
Норму взяли на тараньку, все інше одразу відпускали не клавши в садок. Ох і трудова вийшла рибалка, але ми змогли, там де інші опустили руки. Втомлені але щасливі ми відправились додому. Спасибі тобі, дідусь Дніпро, обов'язково ще вернемось, в наступний раз, може і з ночівлею.
