|
Година джигу - мінус три пачки силікону
Інколи не важливо скільки кольорів, відтінків, форм та розмірів приманок маєш в сумці, але дуже важливо чітко та швидко визначитись, що саме потрібно судаку "тут і зараз". Перші закиди та проведення приманок принесли розуміння, що судак на точці є, але він настільки пасивний, що якісно вдарити приманку у нього або не виходить, або банально йому не хочеться, рідко та бувають такі моменти. Тому доведеться швидко змінюючи кольори та темп проводки шукати саме те, на що він відреагує. Адже пропустити ранок і хоч якусь активність судака не хотілось. Півгодини джигу і зміна близько десятка різноманітних кольорів показали, що судак хоч якось реагує на яскравіші приманки ніж на темні. Також в ігнорі був завжди робочий бузок та натуральний з блискітками. Тож ставлю яскраво-зелений Freek і десь на п'ятій проводці невпевнене придавлювання приманки на паузі. Хочеш повільніше значить, добре. Змінюю 22 грами на 18 і ставлю 0.55 Siglon на повідок, щоб ще більше затормозити приманку.
Закид на край канави і короткими сходинками з паузами до повного затихання руху приманки стягую в канаву з 3 на 6 метри. Тук, тук, тук...чітко відстукує груз в дно і в якийсь момент замість відбою легенька потяжка. Розуміючи, що дистанція закидання практично максимальна навіть для спініга в зрості 2.56 см підсікаю від плеча. Skyline впирається в перешкоду на тому кінці шнура і вібрує від зусилля. Офсет туго входить в тверду пащу судака і під натягом шнура таки пробиває верхню щелепу з легенькмм просіданням спінінга на кілька сантиметрів. Судак трясе головою і неохоче рухається, але то вже справа техніки, головне, що клюнув. Декілька хвилин перетягування і він вже на кукані. Гарний, темний, доросла риба - за таким і потрібно полювати.
Далі працюю за тим же алгоритмом. Але починає плутати плани підійшовша зграя білої риби, яка притягла за собою голодних і злих судакових недомірків, що починають дуже нахабно атакувати приманки відкусуючи хвости. Так би відразу і не зрозумів в чому справа якби не лишив ввімкнутим Deeper. Корисно іноді поглядати на екран ехолота, щоб зрозуміти зміну ситуації. Хвилин за двадцять втрачаю на відкусах півтори пачки приманок Freek та CC-Grab.
Нічого не залишається окрім як змінити офсет на двійник. За наступну годину до десятка впійманих судачків від півкіло до вісімсот грамів пливуть підростати, не наш формат. Правда на зачепах відриваю ще 6 приманок - нічого не вдієш, корчі сильніші.
Залишається останній Fetfich в такому кольорі. Заряджаю його на офсет, так як двійникі також скінчилися і закидаю вздовж канави максимально лівіше від точки де активувався мілкий судак. Там на ближньому до мене схилі є корч, що стоїть значно осторонь решти і не завадить його перевірити. Спроби з п'ятої таки на нього потрапляю і під час перетягування, на падінні приманки відчуваю чіткий, але не сильний Тук...підсікаю на автоматі і відчуваю, що там достойний екземпляр. Але сидить на гачку добре, тому викачую не даючи можливості поблукати по корчикам і не послаблюючи фрикціон. Підводжу і беру рукою, весь час забуваю про ліп-гріп - красень близнюк першого. Неначе з одного виводка. На цьому завершую риболовлю. І так перелов по нормі хоч хвостів всього два, тож досить на сьогодні.
Всім добра.
|