Наконопаю трохи по "святковому полюванню"...
Отже, якось це 8 березня не дуже в мене склалось. Спочатку діти пустили шмарклі один за одним, потім не склався похід до кіна. Єдине, що встиг зробити, це святковий сніданок та мнясо на вугіллях, яке не дуже хотів знищіти щляхом поїдання (далі зрозумієте, чому)...
Отакеєот.
Це була приамбула -)))
Збирався я на полювання сьомого березня, як і всі нормальні підвохи, хотів здобути щось до столу, але не склалося ...
За звичай, коли нікого не знаходиться на пару, беру з собою сина, який виконує роль авто-охоронця, та помічника-контролера (контролює, щоб я вийшов вчасно та з рибою
). Т.я. сьомого він теж захворів, разом з остальними, прийшлось терміново їх лікувати в дві руки, я "вітамінними бомбами", а дружина аптечними припаратами. Досі не відомо, що було більш діево, але наступного дня шмарклі потроху почали підсихати, тому, десь к середені святкового дня мене почала доганяти мисля про полювання, котру я задумав напередодні. Зрозуміло, що таких охочих більш не було, та я дуже і не дзвонив по напарниках, бо знав - дурних нема
Дожарив мнясо, та обережно почав збиратися на полювання. Бачіли б ви очі моєї дружини в той час, коли я зробив заяву по "похід за подарунком", бо більш вдалої відмазки годі було і придумувати
Поїхали ми з сином на одне з моїх улюблених місць, т.я. довго плавати не хотілось, бо свято є.
Йшов на точку по "діагоналі" пронируючі попутні перспективні місця десь на трієчку. Як я і очікував, риби там не було -((((. Прийшовши на заплановане місце, почав потроху пронирювати, шукаючи окунів та судаків на коптильню. Десь через 20 хвилин побачів сітку (дебела, гав-гав-гав- розірветься). Ну всьо, подумав, можна йти на базу, кіна не буде -(((
Та ще й вітерець8м диркнув десь в метрах 70 від мене.
Знайшов у камннях окуня (для звіту), та попер на вихід.
Мічта а не свято -))))
На зворотньому шляху став пронирювать вже, десь на двійку, поспішав, бо дружина спитає нашо ти поперся, коли риби нема, все в сітках, та ще й браки по головах вештаються, ЯЖЕТІБЕГАВАРІЛА -)))))
Вже й берег близько, дай, думаю, занирну в одне місце, все одно не далеко. Пливу, пливу, а мене зносить хвиля та зустрічний вітер. Вже почав впиратися на лахи, благо жорсткість медіум, трохи допомогає. Вже думаю, та ну його нх, дома мнясо, вино і тепло ...
Але мисля про "яжетібегаваріла" не давала спокою, пришлось впиратись до останнього, і не дарма ...
підсумок
для збереження інтриги, кидаю результат під споілер
фас
профіль
ваги намалювали 12,5 кіл
такі, свято є, і подарунок теж -)))))
