|
Прийшло похолодання та холодні дощики. Вода мала швидко стигнути, а разом з нею активуватись риба. Зібралися відновити душевний спокій після трудових буднів.
Відреагує риба на приманки одразу по світанку, можливо вона взагалі змінить настрій і буде чекати, поки пригріє обіднє сонце, скотиться в ями чи буде “бігати” за новозібраними зграями “білої”?
З такими думками ми виходили на воду. Радувала кількість рибалок, а точніше їх відсутність. Пара знайомих екіпажів та декілька “аборигенів” на веслах, які шукають рибу на мілинах.
Починаємо з загальних точок, де рибка відмовляється контактувати з нами. Розуміємо, що тут “нашої риби” немає, на точках не затримуємось, йдемо шукати далі. Кожна нова постановка приносить якісь контакти, тюки, шкряби, але підняти на борт нічого не виходить. Пробуємо ловити на мілині між місцевими. Слабо, але тикають окуньки до 100 грамів, “видрачувати” яких між лодками немає бажання. Йдемо якомога далі від всіх, шукати щастя!
Шукаємо судака, знаходимо мордатого окуня. Він наче і клює, але водночас вередує. То йому 10г+3” то 26г +5”, то "слагу", то "віброхвоста". Вибрати лідера не виходить, зміна приманок не покращує, але й не погіршує ситуацію.
Сильно впливав “угол атаки” при стягуванні приманок в яму, рибка відзивалась, при витягуванні наверх - ні!
Перший досвід з кольоровими “шайбами”, чомусь темні (червоний - я теж відніс до темного) грузи працювали, а ось їх яскраві аналоги - ні. “Удари” були, але реалізацією не закінчились, чому? - А хз, ще не придумав навіть теорії)
Наступного дня, до обіду не бачили й тики. Купа якорів, нічого. Решта екіпажів - 0. Потім помітили, як одна лодочка далі від решти все-таки підіймала рибку. “Спіджопнічали”, з їх брови зробили рибалку, навіть одного "клика" в коряжнику знайшли. Такий варіант не кращий, але теж може спрацювати, коли твої ідеї не приносять результату.
Задоволення отримали. Погода шепче, правда вже. по-осінньому.Рівновага відновлена. Можна повертатись в офіс, до роботи.
|