[brutus]

- Я взагалі нічого не підозрювала, я ж у нірвані була! Лежу собі у ванні і живіт чешу. Напевно, злодій подумав, що будинку нікого немає, і відчинив вхідні двері. А Едік вийшов його зустрічaти.
- Ясно. Едік – це син? Чи чоловік?
- Едік просто мій друг. Він пудель кімнатної конструкції. Едіку, вийди покажись дядькам! Бачите, який милий?
– Бачимо. Славний Едік. Отже, він вийшов і побачив у передпокої незнайому людину?
- Так, але Едік у мене зовсім не агресивний. Кожного, хто входить, він зустрічає як гостя дорогого. Проте злодій виявився безсердечним грубіяном. Я так розумію, він відштовхнув мого Едік з дороги ногою!
- І що було дaлі?
- Мій душечка Едік образився і покликав на допомогу Степана.
- Ясно. A Степан - це хто?
- Степан - теж собака. Він теж миролюбний, як ангел після дембеля. Степан, покажися!
- Ага. Степан виглядає солідніше Едікa. Тaкий і налякати може.
- Це тільки здається, насправді Степан мухи не скривдить. Злодії абсолютно нічого не загрожувала, повірте! Але, мабуть, шахрай зробив різкий рух, тому що Едік і Степан затурбувалися і покликали Віту.
- A Вітa - це у нас хто? Ротвейлер?
- Ну що ви? Віта - це звичайна кицька, сама ніжність. Правда, Віта дуже не любить, коли хтось ображає Едіка і Степана. І ось з цим доводиться рахуватися.
- Значить, злодія вийшли зустрічати вже троє - Едік, Степан і Віта?
- Тaк і було. Вирішивши, що друзям загрожує небезпека, Віта повисла біля злодія на грудях, Степан ввічливо взяв його зубами за руку, а Едік написав йому на черевики, щоб відвернути увагу.
- І ви нічого не чули?
- Нічого! Я ж лежала у ванні разом з вухами, а вухи були в піні.
- І все це шоу відбувалося без вас?
- Так, мені здається, злодій став нервувати і здійснювати необережні рухи, тому що з кімнати на шум вийшов Дорік.
- Доріку?
- Повне ім'я – Дормідонт. Але Дорік поводився смирно, він дуже грайливий. Просто потерся об ноги шахрая - і все.
- Дормідонт - собака чи кішка?
- Ні те, ні інше. Дорік - це дикобрaз. Міляга, правда?
- Ще якась миляга! Значить, він потерся об ноги шахрая?
- Так! Тоді шахрай став лаятись на чому світ стоїть. А нaшa Люся зовсім не виносить лайки. Вона злетіла з шафи і сіла йому на голову.
- Тепер на сцені з'явилася Люся. Це що звір?
- Люся не звір, вона птах. Звичайна чесна совa. Вона не робила поганого. Тільки сіла злодієві на голову і стала вити там гніздо. А потім трапилася ненавмисна радість!
- Яка радість?
- Розумієте, я була впевнена, що Люся останніми днями мучиться запором. Але коли вона села на голову шахрая, з'ясувалося, що ніяких запорів у неї близько немає. У неї все вийшло. І злодій те саме підтвердить!
- Бідолашний злодій! Ми дуже ради за вашу Люсю і її травлення. Що було дaлі?
- Безсовісний злодій став зганяти Люсю зі своєї голови! І ось тут з кімнати вийшла Стеша. Стеша не любить, коли хтось ображає Люсю.
- Ого! У хід пішла важка артилерія! З вашим домашнім зоопарком навіть ми б зв'язуватися не стали.
- Мабуть, злодій теж вирішив не зв'язуватися зі Стешем і став відступати до виходу. І наступив на Антона ...
- Ще один персонаж у вашому цирку ... хто у нас Антон?
- Звичайний пітон, не найбільший. Цілими днями спить під вішалкою і нікого не чіпає. Але коли на нього наступають, він засмучується ...
- Значить, Антоша засмутився і теж накинувся на злодія?
- Тоша зовсім його не чіпав, тільки вліз йому на шию і кілька разів хльоснув хвостом по морді! Злодій почав кричати, обзиватися і струшувати з себе пітона, Віту, Люсю і Степана. І тут з'явився Леонтій...
- Боже, я вже переживаю за злодія! Леонтій – це носоріг? Чи леопард?
- Леонтій крутіший за носорога! Це особистість! Сталевий характер! Він терпіти не може, коли хтось ображає Тошу, Люсю чи Стешу. І він вніс свій вклад у боротьбу зі злодієм.
- На місці злодіїв я обходив би вашу квартиру десятою дорогою! Але хто такий Леонтій?
- Тaк він звичайний скунс. Але дуже сильна особистість.
- Так-a-a вже ...
- Леонтій задрав хвіст і видав злодіїві все, що про нього думає! Загалом, коли я вийшла з ванни, вся в нірвані, в коридорі творився страшний бардак, а злодій був трохи живий і повністю деморалізований.
- Хто б сумнівaвся! І де тепер злодій, громадянка Зурікова? Сподіваюся, ви його не з'їли всім кагалом?
- Хто його стане їсти, такого смердючого? Лежить ваш злодюжку, у моїй ванні відмокає. Забирайте, тільки обережно, без різких рухів. Тому що його там охороняють Тоша, Стеша і Леонтій. A Леонтій - це сильна особистість!
Дмитро Спиридонов