[Loochnik]

Два дні рибалив на р.Рось поблизу Білої Церкви.
08.09.09
В 5.30 я вже на водоймі, ліхтарик на лобі, спіннінг в руках. Клац, клац, з відкритої коробки війнуло свіжим силіконом. Ставлю релакс копито 5см 4г. Щербатий місяць млосно світить через хмари, з самого ранку відчутний північний вітерець. Зкидаю кілька разів, тиц, судачок на проводі. Незачьотний. Пробуєм далі. Тиц, знов такий самий, потім ще, і ще. Клює через кілька проводок, та розмір не тішить. На лісапетах і мотиках проїжджають серйозні дядьки з оберемками спіннінгів і, поглядуючи в мою сторону, стискають пропитаними макухою руками свої засалені рулі: "Якого біса він тут робить зі своєю хворостинкою? Місце дурно займає." Зате сусідові весело. Він спочатку напружено слухає кожні пару хвилин хлюпіт риби і косить в ранкові сумерки хиже рибацьке око, густо поторочене червоними капілярами. Потім підходить, питає шо тут коїться, і повертається до своєї артилерії мозолити очі на прищепках.
Тим часом розвиднилось, в мене на рахунку вже тринадцятий судачок, покльвки стали якісь неявні. Ставлю 3см твістер на 3г джиг, тиц, такий самий. Нєє, так не піде, треба брати човник і пливти подалі, ато кидаю жабам під ноги і хочу судака білопузого. Лише пів-восьмого, додому не хочеться, та я знайду чим себе розважитити)). Метрів за 200 є одна мілина із шкарлупками молюсків і окунем. Мене цікавить останній. А його цікавить мій твістер. На кожному закиді)))))))) І тут я ввійшов в азарт, скучив за літо без риболовлі за покльовками. Коли вже рахунок окунів перевалив за шостий десяток, стрілка годинника із суворістю Тіни Канделакі із шоу слабає звєно тирцнула на дев'ять годин і остудила кров у окунячих жилах. Покльвки стали акуратні, як дегустація хтивим пристаркуватим французом свіжого бургунського равлика в бекасиному соусі. Та й годі вже, наловився.
Саме час скуштувати ухи з окуня. Я, звісно, не вищезгадуваний Жан Поль Серіак, та іноді люблю поласувати. Розклав ватру, зачудив ухи, сиджу собі на березі, сьорбаю і поїдаю біле м'яско. Землю вже притрусило кольоровим листям, колюча шипшина обвішалась червоними бубками. Нравайся)))))) Завтра знов приїду.
09.09.09
Прикольне сьогодні число, правда? Тільки б дев'ятки не перевернулися))))))
05.15. Дійові особи ті ж, крім ліхтарика. Небо сьогодні безхмарне і місяць світе як прожектор на стадіоні. Повний штиль. Погода перемінилася. Побачимо, чи вплине це на кльов. Круть-круть, бум, круть-круть, бум, поколота окунями рука стискає японську цяцьку в очікуванні злої покльовки судака. Та в нього сьогодні інші плани. До пів-шостої жодного прояву інтересу до смачної джиги, треба йти ладнати з окунем. Проте і він сьогодні не такий бадьорий, на твістер майже не реагує, по поверхні малька не ганяє.
7 годин, перші промені сонця заливають берег м'яким оранжевим світлом. У воді починаються якісь рухи. Це кілька наглих окунів-гопників пресують малька, що вперше заплив на їх міляк. Ставлю Tiny Fry 38, заслуженого вбивцю окуня. Смик, смик, є смугастий. Сьогодні вже не те, що вчора, кожного окуня треба заслужити, показати твітчингову виставу, а він там подумає, взяти чи ні. Та все ж близько 25 розбійників вдалося обдурити штучною рибкою, дякувати вузькооким.
Ось і все. Завтра не поїду, адже в мене в гаражі лежить сіренька поковка, і жоб стати пристойним ножем їй треба моїх рук)))))