- Це меч Оркріст, що означає «бий гоблін». Славетний клинок. Високі Ельфи заходу кували. А оце меч Гламдрінг, «рубай ворог» - королю Гондоліна належав.
- А мій меч?
- Не той випадок, бо мечі найменовують за діяння на полі бою.
- Ви маєте на увазі, що мій меч не знав битви?
- Та я б не назвав це мечем… Це, радше, кишеньковий ножик.
..............................................Джон Толкін, «Гобіт, або туди і звідти»
Зір вимкнувся, і від того інші відчуття загострилися. Ця ніч була така темна, що рухатись можна було хіба що навпомацки. Тудух-тудух. Куди це мене привезли? Навкруги лише чорна пустка: чорна земля, чорне повітря, чорне небо. Тудух-тудух. У полі пахло морем. На мить здалося, що я, навіть, почув шум прибою. Тудух-тудух (тихше). Повітря здригнулося від гарчання сотні собак. Тудух-тудух (майже нечутно). Я стояв усміхнений: "БА-РА-БОЙ".
Люди світу поділені на дві касти. Справа у очах. У одних зіниці розширюються коли вони чують це слово, а у інших – ні. Барабой. Це місце, де отримують звання майстер риболовного спорту, і місце, де щука, яка вивалюється з підсаку, забирає омріяний титул. Це місце, де живуть і куди приїжджають на два дні з далеких міст. Це місце, де інколи, щоб виграти треба забути все, що ти знав, а щоб програти - опертися на десятилітній досвід тренувань. Барабой непередбачуваний. Барабой злий: то крижаної води наллє за пазуху, то об плиту розмаже, то пронизує вітром до костей. Барабой впертий. Приїжджайте і він вам доведе це. Я приїхав.
І ось під моїми ногами щебінь насипу. 4.50 ранку. Червоні вогні розчинилися в темряві. Потяг пішов. Білі, зовсім мляві, пробилися крізь чагарник. Це - станція. Треба йти.
9 км до ставка далися легко. Блукати не довелось: про Барабой знає і старий і малий. Величенький. Зліва - дамба, яку вінчає чудернацький місток трикутної форми. За ним, уже перпендикулярно, Дикий (пляж) і, з де-не-де прорубаними стежками до води, нескінченна смуга очерету, яка іде до самого кінця довгої протоки. Справа - колиба, за нею - готель-ресторан, насосна станція, "чемпіонські" будиночки і все той же очерет. Над цим усим пронизливий галас незліченної зграї гусей, які живуть за тином у озері з іншого боку дамби. Прогулянка завершена. Одинадцята. Пройдено 20км. Перепочину.
Початок тренування був у полудень. Його я благополучно проспав. Лишилося три години і я вирушив на протилежний берег - на Дикий. Одна з моїх улюблених приманок, Джексонівський тюльпан, шубовснула у воду. Ну, зараз лупане. Не лупануло. Значить не обманули: щука тут любить малу здобич. За перебором і переміщенням наздогнав пару спінінгістів. На той час я вже обрибив Муна і Вайпера двома хвостами. А ці хлопці щуку зовсім не жаліли - давили її без розбору. І, що цікаво, витягають рибку тихенько: те, що очі не побачать, вухо не почує. Овва! Паша Чорноморець Pasha Chernomorec і Микола Білослудцев Nikolay Belosludcev. Вони тут з рибою на "ти". До кожної приманки у них особливе заклинання. Знають його тільки вони. Я так і не розібрав тих магічних слів, що вони їх промовляли до води, але дещо вловив, поспостерігавши пару хвилин, поки вони зі своїми бойовими мечами не рушили далі розчинившись у повітрі. Ну і ну. Зустріч з майстрами залишила відбиток загадковості. Я був вражений і ловив далі думаючи вже не про рибу, а про те, що бачив справжніх Барабойських демонів. Так майже закінчився день.
Увечері було моє перше жеребкування. Так багато читав про це і було невтерпець спробувати самому віджеребкуватись. Процедура проста, але символічна. Головний суддя повідомив мені, що я єдиний, хто виступатиме без команди. Не принципово, але я сподівався на повноцінну участь, хоча б і в збірній особистників-незнайомців. Не склалося. Пішов залити горе борщем у столовій. Аж тут суддя покликав мене з пропозицією долучитись до команди x-fisher. Склалось. Філоненко Юрій,(кап), Мельник Валерій, МСУ і я, Білошицький Костя.
Вранці мій перший тур був у зоні С. Не знав про неї нічогісінько. Добре, що в мене була команда: зорієнтували. Зайняв місток. Аж тут до мене спускається ще хтось. Нахмурився я і кажу: "зайнято". А мені у відповідь: "по дві людини на містку". От халепа. Ну це з одного боку. А з іншого - поруч зі мною славнозвісний Микола Білослудцев. Я б його назвав "Дивись і вчись". Свисток. Микола з ходу тягне. Одну, другу, третю.... А от і я одненьку піймав. Микола пішов далеко у відрив. Дивлюся і вчуся. Перша година так і скінчилася - у Миколи 7, а у мене 2. Зате, я тепер знаю як і на що ловлять в умовах змагань одеські гангстери риболовного спорту. Проте в наступних двох годинах мені це не допомогло. Добрав окуня і посів 12 місце в зоні з 750тю грамами. Микола виграв зону з відривом в два рази від найближчого переслідувача.
Другий тур - рибна зона А. Тут я вчора тренувався і пару точок знайшов. На одній з них і став. Суддя якраз розсівся на стільці коло мене і йому не доводилося далеко бігати, бо щук я діставав одну за одною. На рахунку 4, коли лишилося 20 хвилин, вирішив побігти розвідати як ловлять по сектору. Нічого не розвідав і нічого не піймав. Ще раз переконався: клює - то лови і не сіпайся. Перерва. Ліг у позі зірочки. Дивлюся у небо. Клас. Аж тут чую як у мого судді питають: "а гдє паймалі 4 щюкі"? А суддя їм: "в 33му". Мене як струмом вдарило. Чемно нагадав про спортивну етику і обов’язки суддів. Мене не зрозуміли. Гудбай Америка. Йдемо далі. Але роздратування взяло верх і зібратися у той день я вже не зміг. За другу годину чітко усвідомив, що працює залізо у кінці зони. В третій годині став поруч з Пашею Чорноморцем. У нього кастмастер 10 грам і в мене такий же. Він піймав щуку, а я - ні. Ну що його лупашити одну приманку в одну точку? 10 разів кинув та й досить. Йду геть. Мої поневіряння результату не дали. Зате, як виявилося, Паша до кінця години взяв ще дві. А на моєму місці невдовзі хтось піймав ще три. Дивина та й годі. Це мені урок. Стояти і кидати одну приманку в одну точку протягом години. А можна і протягом трьох. Не повірив. Мене переконали. Бали за таку науку не дали. Я 22ий. Злився. Щоб віднайти рівновагу пішов на вечірню прогулянку: сходив в село, купив фруктів, морозива. Життя пішло на лад.
Вранці наступного дня мене розбудив вітер, що норовив знести хатину, де я ночував. Дощ бомбардував вікна і дах з усім натхненням. Закутався я у 5мм неопрену по груди і у хардшел по маківку і на погоду не зважав. Старт перенесли на годину вперед.
Зона В. Дамба і Дикий. Команда порадила мені іти на Дикий, і я, ніби так і збирався, але в останню мить чорт погнав мене на дамбу в самий початок. Там я і просумував всю годину поки мої сусіди ловили гарних окунів. Понурений і стомлений, у другій годині з поганим стартом, я поплентався в самі хащі. Сил вистачало лише на те, щоб бурмотіти собі під ніс "не здавайся ". Протоптав собі стежину і зустрівся пліч опліч з Пашею знову. Ну що, реванш? Постріл. Боковий вітер не вщухав. По груди в воді я підняв лікті і зробив перший закид. А щука тут є. І я її піймав. Цілих три. А потім - то перед підсакою зіскочить, то лупане приманку уже під вершинкою, то залізо покусає і не сяде... Було весело. Я знову повірив у себе. У третій годині добрав на тому ж місці ще дві. Ура! Я четвертий у зоні. Це і є моє досягнення.
Командний результат - 17 місце. В загальному заліку я став 22им. В голові було багато "якби". Напевне так завжди буває за браком досвіду. Найдужче хотілося відмотати назад два дні і зіграти ще раз позбавивши пройдений шлях таких простих помилок. 22ий - це вище, ніж я хотів. Чи міг я зіграти краще - звісно міг. Наступного разу вважатиму за обов'язок.
Що стосується цього разу, то своїм обов'язком вважаю подякувати Віталію Vitaliy Nemchinov і Механіку за добрі слова і підтримку. Барабой не був би гостинним без вас. Дякую Миколі Білослудцеву і Паші Чорноморцю за гарну науку. Паша, вітаю з титулом. Дякую своїй команді Юрі й Валерію за настанови без яких я б не впорався. Дякую Юрі Кошелю Юрий Кошель і Максиму Нєстєрцову Максим Нестерцов за влучні поради. Особлива подяка Олегу Мяснікову Олег Мясніков за класну компанію, приголомшливі історії і, звісно, за моє перше інтерв'ю.
Дякую і тобі, Барабой, за натхнення яким ти наповняєш людей, що тримають у руці меча або ножика. У мене, поки що - ножик, і я до тебе з ним ще прийду.
https://www.youtube.com/watch?v=3rKUbVaRp9Y&t=1499s