всеж таки поїхав. поїхав сам приїхали вдвох
. з самого ранку не їхав, думав піде дощ-не поїду, хоча погода така, що в любий момент могло штормануть і виїхати з берега буде проблема. лишню сотню в карман "на трахтора" і в дорогу.
костюм- старий пінакл, рукавички не міняв на перчатки і непошкодував.
сплав виявився нуднуватим і вже через якусь пару годин стало прохолодно. ділянка майже без завалів, тому проходжу швидко. темні ямки перевіряю ретельно але все в пусту. під берегом в кущі сидять декілька головників 400-600 гр. з плотвицею, йду далі. за поворотом виходжу з неглибокої ямки і помічаю знайомий силует. можливо я його підняв з ямки. висів над дном на несильній течії. ми могли розминуться і навіть в нього був величезний шанс дременуть, якщо ні, значить я його використаю: я йду по течії, а він стоїть з ліва, якраз під руку. всю нирялку фонарь увімкнений, погода сильно похмура. і якби не ліхтар пройшов би точно мимо. частково засвічую фрагмент темного тіла, легкий але швидкий доворот кисті в сторону голови і "пуск". підібрав його швидко, обмотався линьом як ковбаса.
майже 23, за фото сорі, хотілося щоб хтось розібрав цю холоднючу рибку, а я в цей час попиваючі гарячий чай розповідав про процес
. намерзся, страшенно. ще привіз з полісся камінець бурштину. ну про це згодом.