[Docklfar]

Виїхали в пт після роботи, щоб по світанку вийти на воду, а компанія буде велика, навіть не знаю,після нічних посиденьок напевно не у всіх це вийде.
О 18.00 покидаю офіс, на гаражі погрузились ще в обідню перерву, щоб зберегти час.
Магазини, заправки, світлофори, кави, місто покинули о 19.50, щось довго, але скрізь черги, люди намагаються втекти з міста на вихідні. 22.30 на місці .
Наші ще два екіпажі вже зайняли місце, в хлопців вийшло раніше виїхати. Вже розпалене багаття, накритий стіл. Вже зібрані дві лодки, одна з яких навіть вже була на воді, і бачила рибку, розмір якої не радував.
Далі байки біля вогнища, смачні напої, страви приготовані на вогні…. Ух смакота.
До сну приступили близько 2.00, коли вже всі зібрались спати, поруч відпочиваючі п'яні дівки вирішили купатись голяка в теплій “як паре молоко” воді, ну і дійсно ехолот вранці показував 25 градусів. Дівчата відволікали хлопців, не давали їм заснути, але все-такИ кохання до дружин і розуміння того, що вставати потрібно через дві години перемогло. Після 2.00 всі вже спали, крім дівчат, які періодично сміялись на весь тихий нічний дністер.
О 4.00 підйом, як я прогнозував на воду вийшов тільки мій екіпаж, решта підтягнулась тільки пізніше.
Пошуки риби по старих грядках, тихо, ну як тихо - на кожному якорі одразу вдається зловити пару “дрищів”, заробити пару тюк, і все, після цього риба переставала реагувати на всі приманки. Зміна приманок, “кутів атаки” не давало жодного результату.
Так ми пройшли кілометрів 12 від устя до верхів'я річки Ушиця, яка впадає в Дністер, але це все територія ВДХ, яка мало чим відрізняється)
Ехолот малює рибу крізь, яку б броу чи стіл ти не проходив, скрізь щось є, риби багато, приходиться ставати на кожній перспективній точці, але вони нічого не приносять.
В одному місці, щоб збити оскому, стали 10хв покидали волкери, які активно поїдали полосаті розбійники, через 10хв і тут кльов затих, підібрати щось полосатому і шукати його не було бажання.
Ситуація не змінюється, якорь= пару тик, 1-2 мікро-судачки і зміна цієї активності на тишу.

Обід, спроба подрімати на березі, щось не дуже вдається, назад на воду.
Після обіду всі екіпажі вже на воді, ситуація не змінюється, трішки падає натхнення.
Йдем вечеряти, шашлички, картопля на бороні та напої швидко піднімають настрій!
Знову байки, сьогодні покоротше, лягли відпочивати доволі швидко.
Ранок, на воду, погода змінилась, йде дощик, небо зятягнуте, зміна капітальна, ну думаю зараз і риба змінить настрій і все буде гуд.
А болт там плавав, якщо вчора хоть щось тикало, сьогодні перші 4 якоря взагалі не принесли і натяку на клюваку) Міняємо обстановку.
Йдемо на скелі, на скелях одразу влітають судачки, і по вчорашній схемі одразу перестають. Тут продовжують дико клювати злі, чорні як чортенята, бички, вони б'ють по 4” приманкам і не соромляться, засікаються правда рідко.
Ще якихось 15 км пошуків, нові точки, нові якорі, нові рельєфи і глубини…. Насолоджуємось краєвидами, природою, виходимо збирати грибочки, але чомусь в лісі тільки сироїжки та старі бабки, білі напевно вже “пропололи”, ну та й ладно.
На виході маємо:
-нормальної риби не бачив ні один екіпаж, судак максимум грам 500;
-окунь в півводи, ловити не просто, ніхто не хотів впиратись в нього;
-судак активний, клює “в шахту” при перших забросах, практично на все, але одиночний і дуже мілкий;
- природа супер;
- компанія з 7 чоловік - це класні посиденьки;
- Треба вчитись шукати рибу і в таких умовах
НХНЧ.