Здравствуйте!
З"явилась інформація що відкрилась одна з річок, в суботу поїхали провірити.
Зранку мороз -17, дорога як дзеркало суцільний лід, до річки з розгону заїхали, відкопали машину, розвернули назад в колії і на берег. так і є крига тільки попід берегами і на ямах з боку де повільна течія, по руслу несе шугу різних розмірів острівці. Від морозу природа своєрідно преобразилась та манила своєю красотою, відразу згадав про фотоапарат який лишився вдома. Ялини на пагорбах вкриті сніговими пиринами, очерет сріблом виблискує на сонці, річка парує, одним словом « мороз и сонце день чудесний, ныряй скорее друг прелесный» .
Переодягаємось, марш-кидок з кілометр в верх проти течії і в воду. На дні брили, залишки старих водоростів та корчики були вкриті пористою шугою, як під водою таке утворилось не розумію але було зрозуміло що риба на звичних місцях відсутня. Перші ямки пусті, прозрак трохи більше метра, напарники обігнали і стрімко направились до перспективних місць. Я не поспішаючи сплавлявся за ними вірючи що на вечерю щось знайду. По руслу почала з"являтися хоч якась риба, то ходові карасі невеличкими зграйками то маренка теж не поспішаючи пропливла, підлящики, головні вискакували, вже радісніше й цікавіше, чекаю судака або чогось і побільше як повезе.
Напарники зацепились на виході з ями, а я вирішив не поспішаючи провірити з початку, взяв на звалі в яму окуня на кіло, в ямі трохи меншого, наздогнав напарників, вони пусті.
Ось перед нами фінішна пряма до ями яка завжди чимось пригощала, при наближенні бачемо що вона закована кригою від берега до берега. Обходимо таким чином цілий каскад перспективних ям. І о радість вся шуга яку несло, крига затримала, можна далі сплавлятись без озирання. Але на поворотах над ямами все одно нависала крига, на заклики товаришів що риба тама в ямі під кригою, кажу що вона того не варта і далі сплавляюсь. В кінці одного поворота крига зовсім зникає а з іншого вихід на мілину з течією, без криги . вирішую пройти по звалу русла , щоб не потрапити під кригу потрібно брати по течії лівіше, на дні течія призупиняється, ще й думка промайнула так можна і орієнтир згубити, нічого немає , вспливаю і ОПА
лід, спробував проламать і відразу думки: - лівіше, лівіше. Нічого не видно, паніка, думки, ну невже все, передать неможливо, можливо тільки відчуть, недовиди Боже. Думка а можливо й справді десь крутнуло, давай в право, нічого не змінюється і от лід з білого змінюється на прозорий, ВИХІД ДА! Слава Тобі Отче Наш!!!
Вийшло що я по діагоналі перейшов до лівого берега за косу і винирнув під кригу до якої навіть і не думав що наближусь і весь час думав що я під правим берегом.
Наступні нирки йшли по руслу, при кожному винирюванні в очах стояла крига, виліз самий перший. По рибі нічого зачотного не бачили, вся риба в мене. чотирирічний pinnacle якого думав в цьому році замінити на нового слугує вірою й правдою, вся вода з каністри пішла на розморожування костюму.
По дорозі додому розвернуло бус, і кинуло на узбічя , думки летять на випередження, хоч би не завалило на бік, вилітаємо на дерево, хоч би не боком, розвертає ще більше, нуууу, невже поміж дерев і тут ГУП!!! Знову повезло і нам і машині, кувету не було, а бус вдарився фаркопом в дерево, випхали цілий не ушкоджений бус і додому.
Трохи зняв стрес, а наступного ранку вийшов на вулицю і так приємно відчувати на щоках свіже морозне пощипування щік, вдихнув свіжого повітря повні груди, згадалось як його невистачало
,
настрій , скоріше стан душі нез"ясований, ніби радісний і в той же час пригнічення.
При всій акуратності все одно трохи не сталась халепа. Урок отримав більш ніж достатньо.
Бережіть себе! Будьте обережні.