[SalmonHunter]

Я буду намагатись відзвітувати стисло хоча, мабуть, це неможливо.
З чим у вас асоціюється весна?
Більшість асоціацій будуть пов’язані з теплом, квітами і пробудженням природи від летаргічного сезонного сну. Але ми, безмежно затяті спінінгісти, завжди згадуємо в цьому аспекті сріблястого володаря швидких бистрин, шанованого патріарха кам’яних порогів, старанного господаря завалів, безперечного поціновувача тепла, та й весни в цілому, - головня.
Підготовка до відкриття цьогорічного стрімового сезону почалась для мене задовго до планування дат рибалки безпосередньо. Більшу частину своєї практики в цьому стилі ловлі я був поціновувачем «ортодоксального ультралайту», а інколи навіть, для збільшення задоволення, ловив снастями ХУЛ класу. От і у цьому сезоні не став відходить від традицій, оновив арсенал вудлищ бюджетним ультралайтом Daiwa Silver Creek Ultra Light Spoon 2.3м 0.5-5 і таким чином, закрив усі питання стосовно роботи в нижньому тестовому діапазоні.
Перший виїзд як завжди, розвідка і своєрідна лотерея. Сезон відрізняється по числах. Погода і інтенсивність весняного розливу вносять свої корективи. От і цього разу дату декілька разів переносили. Остаточне рішення прийняли досить спонтанно, але одноголосно. Вершиною моїх сподівань, які я покладав на цю поїздку, було провести повноцінний тестдрайв новому вудлищу. А ще, по можливості, взяти реванш у мого постійного напарника і хорошого друга - Максима. На мою думку, конкуренція - це рушійна сила прогресу.
Річка Рось зустріла нас яскравими барвами весни. Сонечко привітно гріло наші засмаглі руки, молода весняна зелень приємно фарбувала ландшафт, солов’ї, як їм і годиться, «сміялись і плакали», а в повітрі бринів солодко-медовий аромат плодових дерев: вони якраз убрались в мінімалістично-ідеальні квіткові шати.
Основний акцент я планував робити на труби і прогони з глибокого берега. Вода зовсім не літня, то рибалки-купалки не передбачалось. Перші точки засвідчили, що риба активна. Напарник озброєний Major Craft FineTail зробив акцент на вертушках, а я почав експерементувати з воблерами. Наші маршрути розійшлись. Я затримувавсь на перспективних глобальних точках. А Максим вибрав тактику активного пошуку.
В одній обратці я помітив поверхневу активність дрібного головня. Перекидавши різнотипні приманки черга підійшла до легендарної пасивної мікроджигової приманки джавастік. Моя снасть, м’яко кажучи, не була заточена для мікрухи. Параболічна снасть доповнювалась легкою котушкою шімано ультегра з намотаним монофілом. Вона була заточена під залізо.
Але що не зробиш, щоб розловитись)).
Один грам на диво добре було чути. «Все ж таки кам’яне дно - подумав я.- Цікаво, як стосовно покльовки?». І моментально відчув різкий удар. Збіг обставин? Мабуть.
За допомогою джавастіка я виманив два крихітні судачки і два спортивні окуні. Хороший завдаток, хоч і не цільова риба, але снасть пройшла тест на мікроджиг пасивною приманкою. Дзвоню напарнику, він натомість обірвався, та ще й хорошими приманками, співчуваю йому і домовляюсь зустрітись на перекус.
Під час сніданку обговорюємо перспективу подальших дій. Я продовжую наголошувати на не перспективності облову швидких порогів. Напарник погоджується, але мальовничі місця важко пройти не обкидавши. На наступну точку стаємо разом. Починаю методично перебирати свою коробку воблерів і радію, що є з чого вибрати. Сяк-так вибираючи за реакцією всюдисущого окуня, знахожу актуальні моделі. Окунь реагує на м’який пампінг з паузами.
Гранітні камені з яких ми ловим досить часто, дозволяють обловлювати різні напрями. І от на одному закиді нижче по течії під свій берег, я бачу чітку атаку і ловлю першого головня. Чому він клюнув на ривкову анімацію тільки йому відомо. PONTOON 21 ALTER IDEM уже вкотре приємно дивує. Продовжуючи рухатись до перспективних зон, я спіймав досить непоганого розміру окуня по дорозі. Але ціль нашої поїздки так і залишалась примарною. Дрібні риби видавали свою присутність поїдаючи комах на поверхні води. Але справжні лобаті старожили, як завжди, залишались непомітними.
На глибокій ямі напарнику вдалось спокусити судачка на слаг хітомі ворм. Снасть його теж далеко не мікроджигова, тож відчувається рука майстра. Я також ставлю джиг, моя нано-приманка на грамовому шарнірі плавно анімується параболічним вудлищем. На одній з пауз я відчуваю не удар, а неймовірну подачу, спінінг згинається в бублик. З того боку судорожно смикається судачок. До «залікового» йому далеко, але на контрасті з попередніми - дуже приємно.
Далі по маршруту - низка швидких порогів, на протилежному боці помічаємо колег. Хлопці окупували широкий мілководний розлив під порогом. «Мабуть, на окуня переключились» - подумав я. І продовжив спокушать приємних окунців на USAMI SHIKIMA.
Перетнувсь з напарником. Високий берег, по якому ми цього разу пішли, мав ряд переваг. По-перше, купу нових точок і варіантів облову старих; по-друге, високий крутий берег і глибокий фарватер під ним, велика кількість дерев, які утворювали мікрозони зі зворотньою течією і давали рибі зручні місця для харчування і стоянки.
Наступна точка, на яку ми підійшли, була дуже перспективна: високий берег перетинався шарами глини, яка змивалась дощами у воду. У воді можна було розгледіти молоді листки латаття, середньої сили течія розвівала пасма «трави головня». Під мілкішим берегом час від часу дрібна риба підбирала ентомологічний корм. Повільна глибоководна труба виходила на швидку мілководну бистрину. Класичне місце.
Ставлю алтерідема. Починаю методично обловлювати перспективну зону на знос. Довга снасть дозволяє робить це комфортно і ефективно. Акуратно затримую приманку на місці, течія сама робить за мене проводку. На другому циклі такої подачі відчуваю таку очікувану покльовку. І другий красень вже позує перед об*єктивом.
Напарник поздоровляє з успіхом, я детально описую результативну тактику, але його коротка 1.6м снасть погано підходить для такого типу анімації. Зі сподіваннями знайти і впіймати свою рибу Максим іде вперед. А я затримуюсь на досить глобальній перспективній зоні. Був упевнений, що риба тут ще однозначно є.
Через декілька закидів прийшла думка обловити мілководну зону під тим берегом, з цією метою поставив копію на SMITH Camion kosadaka roger surf. Проводки на мілководді були безрезультатними. Тоді я спробував обловити ним зону на знос. І тут клюнув він, його величність ЧАПЛО. Виважування проти течії було неймовірним. Навіть не думав, що моя нова палка може так навантажуватись, «бублик» - найдоступніша метафора в такому випадку. Я зразу зрозумів, що на гачку бонусна риба. Виважування не форсував. Тай ресурсу на снасті до 5 грам, не було. Але рибу успішно взяв руками, сфотографував, привів до тями і відпустив.
Подальша рибалка була продуктивна і цікава. Мені вдалось розловити по головню самостійно допрацьований воблер, над яким до того мої колеги тільки піджартовували.
А ще, окрилений успіхом і бонусами, я вдихав на повні груди запашне весняне повітря. Милувався пейзажами травневої річки. І радів щастям доступним тільки по справжньому закоханим у свою справу людям.