Чи доводилось вам успішно ловити судака в обідній час безхмарного червня? Я, мабуть і не пригадаю такої рибалки. Це завжди був виключно ранок чи вечір. Та навіть взимку, коли здавалося б зміни температури майже невідчутні, риба все одно майже завжди ігнорує обід. Чому так? Навіть гадки не маю. Цікаво було б почитати ваші думки з цього приводу.
Ця рибалка була відносним винятком із правил, оскільки неочікуваний вихід судака стався об 11:15, коли сонце вже смажило так що на місцевих каміннях здавалося б можна було без труднощів приготувати яєшню, а вітер просто забув про своє існування. Як на мене, то гірший сценарій для рибалки навіть важко уявити.
Однак, судаку це не стало на заваді й витримавши довжелезну паузу після ранішнього кльову ікласті припливли влаштувати такий собі ланч. Складалося таке враження що клювало у всіх кому щастило провести приманку поруч з рибою. Клювання були впевненими і в цей час рибу не спіймали лише ліниві.
Багато з місцевих рибалок які роками ловлять рибу в цих місцях вже почали збиратись додому і поспіхом почали наново в'язати снасті коли побачили одночасні клювання своїх колег по палаті. Тобто навіть для них така поведінка судака стала несподіванкою.
Щодо приманок, то тут я б виділив декілька ключових моментів успішності:
1. Розмір. На 5 і більше дюймів ловити напрочуд цікаво та все ж таки є два суттєвих недоліки:
1) В цих місцях одним з основних факторів успіху завжди був дальній закид, тому приманки понад 4" майже ніхто не використовує через їх високу парусність.
2) Далеко не завжди активність риби достатньо висока, щоб ковтати 5 і більше дюймів, а в моменти коротких "виходів" колекціонувати клювання бажання немає.
2. Колір. Провокаційні відтінки найкраще виконували задачу активного пошуку та виявлення риби, а натуральні дивували та добирали. Така стратегія вже вкотре приносила найстабільніший та високий результат реалізації часу "виходу" риби.
3. Тип приманки. Основою були 3-3,5" віброхвости салатових відтінків. Після них я б виділив мандули. І тільки після них, натуральні кольори. Зокрема в мене, найкраще працював чотиридюймовий Shad в кольорі Violet/Pearl White.
4. Ну й однозначною перевагою над іншими був запас міцності снасті який дозволяв підіймати з води кілограмову рибу без будь-якого страху чи ризику. Чому? Все дуже просто. Після першого ж контакту з дном чи камінцем неминуче утворюється миттєва слабина якою дуже вправно й користується судак.
Насолоджуватись процесом виважування тут завершуєш до першого подібного прикрого сходу. Звичайно ж катушка на таких рибалках отримує колосальне навантаження оскільки працює в режимі лебідки й про техніку викачування на пекельному сонці в довготривалому очікуванні клювання забуваєш майже миттєво. Ну і снасть завжди кладеться на каміння на власний ризик.
Ну й останнє на сьогодні. Останнім часом бачу все більше і більше звітів від рибалок що помічають на воді дедалі більшу кількість промисловиків. Чи є у когось правова регламентація таких дій? Невже і зараз "харчова безпека" виступає надійною парасолькою від усіх "нечисленних проблем"?
Слава Героям які боронять нас від орди. Слава ЗСУ! 