"Рибальте напередодні зміни погоди. Успіх вам гарантований!" Пам'ятаєте цю нав'язливу рекламу спінінгу з вмонтованою в нього катушкою закритого типу? Був період коли ми сиділи широко розплющивши очі та мріяли про той жалюгідний непотріб який здавався нам майже космічним рівнем технологічного прогресу.
Пройшло багато років, однак та цитата і наразі залишається актуальною. Нерідко доводилось бувати на рибалках, які здавалося були вже безнадійними, однак зненацька потрапляли у справжню грозу яка з якихось причин змушувала судака харчуватись. Ті рибалки назавжди залишуться в моїй пам'яті та на сторінках риболовного щоденника.
Цей червень в Києві точно не можна назвати надмірно спекотним тому що його по справжньому травнева мінливість декілька разів примушувала якомога швидше повертатись додому за дощовиком та засобом від комарів, яких зараз дуже багато.
Ну і декілька слів про саму рибалку. Судак все ще непогано клює, але у більшості випадків це 30-50 хвилин на світанку та заході сонця. Саме в ці хвилини найбільше шансів спіймати гарну рибу. Звісно що за умови розуміння пріоритетності вибору місця та приманок. До речі, щодо самих приманок, то цього разу очевидним лідером був Lucky John Ballist в "машиннім мастилі".
Водорості вже мають занадто розвинену кореневу систему та розповсюдженість тому на деяких ділянках річки безальтернативним вибором гачка залишається офсет. І одвічний пошук балансу між вантажиком, дальністю закиду, міцністю шнура та довжиною спінінгу завжди буде актуальним. Мої умови лову примушують використовувати досить потужний сет оскільки по плану є місця які вимагають форсованого виважування.
Тому на цей раз зі мною був Fortran Neo 83MH 2.51м 7-34 гр. перші враження про який я вже описував раніше.
Ділянка річки якій ми вирішили присвятити левову частину золотого ранішнього часу риболовлі вимагала жбурляти 15-20 гр. якомога далі, а "кльовий" відрізок був не більше десяти метрів. І це за обов'язкової умови знаходження у воді вище коліна. Це, мабуть, найбільш ненависні для мене умови, але нічого не вдієш, адже ситуація вимагає.
Тут дуже хотілось спробувати щось ракоподібне, але на жаль хоч якось долітати до риби були в змозі лише вузькотілі хробакоподібні приманки на кшталт Saturn Micro, Ballist чи Vipo. Ну і, ясна річ, слід також зазначити що ми не використовували відвідний повідець свідомо, тому що іноді хочеться отримати гарні клювання без усіляких підсаджувань, жертвуючи кількістю риби.
Рибалки стають дедалі важчими й ходити доводиться все більше. Літо як воно є, друзі. Гадки не маю чому в дитинстві ми з такою несамовитістю в серцях його чекали. Від холоду рятує правильна екіпіровка та фізична праця, а от від справжньої літньої безвітряної спеки та численних комарів порятунку просто немає.
Та саме це і дозволяє нам насолоджуватись фарбами перших весняних квітів, тішитись на сонечку в літню пору, отримувати невимовне задоволення від кількості відтінків золотої осені та з посмішкою на обличчі та сльозами в очах робити перші кроки по кризі взимку.
Дякуючи нашим героям ми з вами маємо можливість повноцінно повертатись до життя, займатись улюбленою справою та навіть писати чи спілкуватись солов'їною. Саме тому я щиро вдячний ЗСУ та всім хто приймає активну участь в цій боротьбі добра зі злом в якій ми неодмінно переможемо.
Слава Україні!
