як писав "папірєднік"
вода має гарний прозрак але трапляються шлейфи з білою сивиною. ніби не смертельно але пропадає дальній горизонт з огляду. по рибі сумновато, траплялися недомірки щучки, окуня грам по 300, маленький сомик в сплячку завалився, а такого щоб хоть трохи адреналінчику піддать то ні. шастаєш в пошуках трави та палок, а там пусто. аж ось раптом "далеко" по переду помічаю якийсь рух. щука притримуючись відстані йде по тунелю між водоростями. я плавно намагаюся скоротити відстань але не тороплю. ця просіка закінчилась і щука почала підійматися над зіллям, я пригальмував. в цей момент вона вирішила повернутися, щоб розгледіти хто там по заду. за дивним збігом обставин, я ніяк не поміняю довгий линь і він став мені в пригоді на даний момент. постріл, є потяжка, щука в траву і я за нею, швидше взяти за жабра бо не бачив як попав. приємний трофейчик трішки не дотягнув до семи кіль. і ось ради таких секундних моментів готовий знову і знову лізти в крижану воду й блукати годинами в підводному світі.
нехай щастить.