Цитата:
Допис від Гамазин Андрей
Ну тогда черкану.
... Раскачивающим тонущую лодку с надписью Украина желаю -20 и дождя....
|
Чомусь дико не хочеться втручатися у це «словоблудство», яка нажаль почала переходити на особистості. Скажу відверто, мені було дуже неприємно побачити колег по цеху «з іншого боку». Їх «залізні аргументи», на жаль, мають своїх авторів, наших депутатів/політиків. Якщо депутат/політик відпрацьовує гроші спонсорів (американських, російських, українських/….), то за що ж ми тоді сваримося? За ідеали своїх сусідів?
Дуже і дуже жаль, що ми не вивчаємо уроки минулого. Ідеї та технології розбрату українців, як єдиного народу, відпрацьовуються і відшліфовуються вже не одне століття. Не залежно від режиму царський/ радянський/незалежний. Більше того кожного разу одну частину народу приставляють іншій. Кожен із таких заходів детально відшліфовується пишуться відповідні наукові роботи, обговорюються, прокачують мізки через ЗМІ і раз…. уже репетують якусь окремішність. Реальний приклад, проект «карпатські русини», головний спонсор Балога. Мабуть трохи грошей пожалів чи приморозив проект до кращих часів. А так все гарно починалося: багатотомне видання історія Карпатської України, конференції та установчі з’їзди, у місцевих ЗМІ вже відкрито говорили про автономію. По-суті, хтось хотів стати місцевим удільним князем. А чого варта «Северодонецкая республика». Хоча її організатори чудово розуміли і розуміють про можливі негативні (ПРОВАЛЬНІ) наслідки, вони продовжуються гратися з вогнем. Як результат внутрішня дестабілізація, падіння економічних показників, простої підприємств, звільнення людей…..
Незалежно від режиму, форми державного ладу, типу держави: комунізм, капіталізм, соціалізм. республіка, монархія, диктатура……….. ВЛАДА ЗАВЖДИ ПРИГНІЧУЄ НАРОД.
А на цих внутрішніх протиріччях вже починають грати сусіди. Тут з’являються т. зв.«карта поляка» /румуна/угорця. «Агресивна мовна політика» Угорщини у Закарпатті може призвести до проголошення культурної автономії, а це перший крок до виходу певної території зі складу Держави Україна.
Мовне питання одне із найсильніших. Це он із наріжних каменів, стовпів будь якої держави. У цьому глобалізованому світі питання національної мови є ідентифікуючим. Це те, що не дає нам розчинися у «Русском мире». З чужою мовою приходять чужі «світоглядні цінності та орієнтири».
Нещодавно побачила світ одна дуже унікальна книга «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914): Збірник документів і матеріалів». Через дуже малий наклад вона розійшлася по вузькому колу науковців. Тому упорядники виклали її у мережу:
http://histans.com/LiberUA/978-966-0...-02-6683-4.pdf
РЕКОМЕНДУЮ. У додатку вміщено висновок імператорської академії наук про українську мову. Її загальний висновок, якщо в двох словах, «не чіпайте українську мову, бо це призведе до розпаду Російської імперії», так воно і сталося.
По роду своєї роботи мені доводиться з дуже багатьма спілкуватися людьми які за етнічним походженням є українці. Це головним чином наші найближчі сусіди – Молдова, ПМР, Росія, Польща, Це ті країни в яких питання мови титульної нації стоїть вельми актуально. Загальний висновок – Україна відмовилася від своїх закордонних українців. Українцями вони залищаються лише у памяті, а їх діти уже вважать себе росіянами/поляками/молдаванами.....
Так що давайте хоч тут не сваритися і бути толерантними. Беріть приклад з євреїв, сваряться вони між собою дуже часто (подивіться на засідання Кнесету), але як тільки з’являється зовнішня загроза вони діють злагоджено і монолітно. Вони ніколи не залишаться осторонь від долі своєї держави.
То ж давайте наслідувати краще та єднатися заради УКРАЇНИ