Вчора під вечір,оскільки риба зовсім не клювала,вирішив погратися з своїм Стізом,котрий стояв на 86 Легенді до 21 грама. І так,і сяк щось там жбурляв,одним словом захопило не на жарт,тим паче в мене досвіду "як кіт наплакав"
Потім згадав той кидок (не люблю незрозумілих і мудрих слів
),коли приманка, скачучи, залітає під кущі чи інші перешкоди. Поставив якусь там приблуду-незачіпляйку,котра складалася з незрозумілої коливалки з гачком,на котрий надівається жабоподібна чупакабра,на око грам 5-7 десь все це,затягнув сильніше осьовик і з невеличкого обривчика жбурнув:два рази підскочило і мікробородка
,згодом почало виходити щось подібне:чотири рази відскакувало по воді і летіло метрів до десяти. Одним словом,
мораль той басни такова висновок цього дрочу такий:взявши відповідну палку і приманки,можна,за відносно короткий проміжок часу,навчитися досить непогано,
але я особисто цього робити не буду,бо,проаналізувавши,"аксіометрично" зрозумів-мені воно ну точно не стане у пригоді на риболовлі !