[SE2U]

Добридень. В неділю , вранці вирушив перевірити своє улюблене озеро . О шостій вже був на місці . В цьому році бував там вже тричі , але результату не було . Щуки вперто не ловились . Але , цього разу все змінилось . Температура води суттєво знизилась , що позитивно вплинуло на апетит щучого сімейства . З ранку був штиль . По всьому озеру плавали кущі крапивки навколо яких паслись карасі . Під дрейфуючими кущиками і сиділа щука, чекаючи на свою необережну жертву . Було дуже важко визначити відстань на якій провести блешню . Бо крапивка як айсберг , лише маленька частина на поверхні . Тому водорості наловив в досталь . Але, воно того варто . Було піймано дев’ять щук , чотири відправились підростати . Емоцій море . Кожна щука вела себе дуже агресивно . Покльовки неймовірної сили, навіть у маленьких щурят . Свічки від моменту підсічки і до самого човна . Ловив на залізо .
Також запам’тався один мамент.
Дев’та година ранку.
Сонце почало припікати . Два острівка водоростів . Між ними коридорчик . Перший заброc . Під час приводнення блешні карасі з жахом в очах розлітаються в різні боки . Лише продовгуватай силует залишився на місці.
Другий заброс .
Карасів вже немає . Повільна проводка . На початку якої відчувався легенький тюк .
Трейтій заброс в той же коридорчик .
Тюк більш чіткий .
Четвертий заброд .
Під час падіння приманки потужний удар . В голові промайнуло”Так це вона”...