Як така риболовля на вихідні не планувалась, адже було багато справ. Крім того, деякі інформаційні сайти обіцяли на суботу та неділю дощі. А промокнути не дуже хотілось, так як нещодавно лише вилікувався від застуди. Але жага знову відчути клювання риби та випробувати новий спінінг брала своє. Саме тому в неділю вранці, тільки проснувшись, зателефонував найкращому товаришу BRABUS’у xD та домовились поїхати та спробувати половити щуку.
Швидко вставши, поснідавши та взявши спінінг і сумку з рибацьким скарбом, я вийшов на вулицю. Там було достатньо холодно. Довелось вертатись додому щоб вдягнутись тепліше. Маршрут трамвай - метро - автобус промайнув швидко і ми вийшли на вулицю. Випивши по стакану кави в найближчому магазині, ми наповнились енергією, адже попереду був довгий шлях. Незважаючи на це, хвилин сорок і близько першої години дня ми на місці.
Швидко зібрали снасті і до бою. На першому закиданні я взяв щупачка грамів на 200. Потім Макс одну. А потім декілька відкусів флюорокарбону з приманкою підряд, але металевий повідець ставити мені не хотілось. Ми продовжували подорож вздовж водойми. Щупачки прокльовували. Хоч і невеликі, але було цікаво. Давно я їх не ловив, приділяючи всю свою увагу окуню.
І ось на черговому закиданні я відчув потужний удар і почалась боротьба, яка тривала хвилин п’ять. За цей час я декілька разів підводив рибу до берега, але вона розверталась і поринала назад в водойму, згинаючи при цьому мою нову Дайку. В кінці-кінців я взяв рибу на руки. Щучка важила близько кілограму. До речі, це була моя найбільша щука. До цього я таких не ловив. А потім почався дощ, який то переставав то знову починався. Тому деякий час мені довелось постояти під парасолькою, щоб не промокнути. Після закінчення дощу ми знову продовжили риболовлю.
Щоб не втомлювати розповідями, скажу що всього за день зловили трішки більше ніж по десять щупачків грамів по 100 – 300, лише одна була близько кілограму і я зловив одного невеличкого окуня. А о шостій годині вечора ми вже збирались додому. По дорозі додому погода покращала і вийшло сонце. Але ми своє задоволення від риболовлі отримали.
Фотографувати не дуже хотілось: чи то погода не сприяла, чи то просто хотілось відпочити, половити та побалакати з найкращим другом. Тому з фотографій викладаю лише ті дві, які були зроблені, як то кажуть «на швидку руку.».
