[Admin]

Проект

вноситься народними депутатами України
О. О. Шевченком, І. Ф. Томичем, М. В. Гладієм, М. С. Комарем, Р. А. Чубаровим, О. М. Царенком, А. М. Козловським, В. О. Лещенком, Є. О. Гірником, Н. О. Парубком, В. Б. Шкляром, М. Х. Шершуном

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про рибне господарство та промислове рибальство

Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади щодо збереження, управління, розвитку промислового рибальства та рибного господарства, порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами риби та інших водних живих ресурсів у процесі рибогосподарської діяльності і промислового лову риби, організації вивчення, охорони, раціонального використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів що належать до природних багатств внутрішніх водних об'єктів України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони та у Світовому океані.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

анадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у морських водах, а для нересту мігрують у прісні води;

відповідальне рибальство - промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів, збереження риби та інших водних живих ресурсів, яке забезпечує їх довгострокове використання, з урахуванням специфіки функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття;

внутрішні рибогосподарські водні об'єкти - водні об'єкти на території України, що використовуються для рибогосподарської діяльності;

водні живі ресурси - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні види риб на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;

каботажне плавання - провадження судном флоту рибної промисловості під Державним прапором України рибогосподарської діяльності в межах Азово-Чорноморського басейну з метою промислу, переробки, транспортування водних живих ресурсів та продукції з них без права заходження в іноземні порти;

катадромні види риб - види риб, які здійснюють нагул у прісних водах, а для нересту мігрують у морські води;

квота вилову - частка загальнодопустимого вилову (ліміту) риби та інших водних живих ресурсів, що встановлюється для кожної юридичної чи фізичної особи, яка здійснює спеціальне використання окремого виду або групи видів риби та інших водних живих ресурсів;

користувачі риби та інших водних живих ресурсів - суб'єкти господарювання та фізичні особи, які здійснюють використання риби та інших водних живих ресурсів;

конвенційний район - частина відкритих вод Світового океану, на яку поширюється дія міжнародних договорів щодо регулювання промислу риби та інших водних живих ресурсів;

ліміти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів - встановлені обсяги вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів;

оренда рибогосподарських водних об'єктів - здійснюване на підставі договору строкове, платне володіння і користування рибогосподарськими водними об'єктами;

охорона риби та інших водних живих ресурсів - система заходів, спрямованих на здійснення контролю та запобігання порушенням фізичними та юридичними особами законодавства з питань збереження і раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів;

правила промислу риби та інших водних живих ресурсів - правила, що встановлюють порядок та умови вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (далі - правила);

продукція промислу українського походження - різні види харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, виробленої з риби та інших водних живих ресурсів резидентами, у тому числі на суднах флоту рибної промисловості під Державним прапором України;

промислове рибальство (надалі також - промисел) - підприємницька діяльність з добування (вилову) риби та інших водних живих ресурсів із застосуванням спеціальних засобів з приймання, переробки, перевантаження, транспортування та зберігання виловів і продуктів переробки риби та інших водних живих ресурсів;

режим - встановлена на відповідний строк сукупність вимог та правил, що уточнюють, доповнюють або скасовують діючі правила з метою оптимізації кількісного та якісного складу риби та інших водних живих ресурсів (відтворення, вирощування тощо), отримання їх максимальних обсягів у водному об'єкті;

рибний морський порт - спеціалізоване державне підприємство з комплексом споруд та інфраструктурою, що розташовані на спеціально відведених території та акваторії і призначені для комплексного обслуговування суден флоту рибної промисловості, перевантаження, переробки та зберігання продукції з риби та інших водних живих ресурсів, відстою;

рибопромислове судно - судно, яке використовується для здійснення риболовства, в тому числі судна для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів риби та інших водних живих ресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів;

рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України - виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкриті води Світового океану, в яких вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів;

рибогосподарські водні об'єкти спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів (їх ділянок) за суб'єктами рибного господарства;

спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів - це всі види використання риби та інших водних живих ресурсів, за винятком любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах України, у виключної економічної (морської) зоні, на її континентальному шельфі та у Світовому океані, що здійснюються за умови наявності офіційного документа суворої звітності (ліцензії), який засвідчує право суб'єкта рибного господарства на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в межах затверджених лімітів.

суб'єкти рибного господарства - юридичні та фізичні особи, які провадять рибогосподарську діяльність відповідно до вимог законодавства;

улов загальнодопустимий - встановлений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища обсяг максимального улову риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті на певний проміжок часу;

флот рибної промисловості - риболовні, науково-дослідні, навчальні чи інші спеціалізовані судна, що безпосередньо використовуються для рибогосподарської діяльності, у тому числі для промислу, охорони риби та інших водних живих ресурсів, транспортування улову в морський рибний порт.

Стаття 2. Законодавство про рибне господарство та регулювання рибальства

Законодавство про промислове рибальство та рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, розробленого відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", міжнародних договорів у галузі регулювання промислу та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання законодавства про промислове рибальство та рибне господарство

Завданням законодавства про промислове рибальство та рибне господарство є правове регулювання відносин у сфері вивчення, охорони, відтворення, використання, переробки риби та інших водних живих ресурсів та їх реалізації, переміщення через митний кордон України цих ресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів відповідального рибальства, регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України, у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі, у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав.

Стаття 4. Сфера промислового рибальства та рибного господарства

Функціонування галузі рибного господарства та промислового рибальства забезпечують суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з ними підприємства та організації чи інші підприємства, які забезпечують діяльність та розвиток галузі (рибні морські порти, галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, торговельні, будівельні, постачальницькі, науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні центри, спеціалізовані лабораторії, органи рибоохорони, нагляду за експлуатацією суден флоту рибної промисловості, судна флоту рибної промисловості тощо).

Стаття 5. Принципи державної політики у сфері рибного господарства та регулювання рибальства

Національна політика у сфері промислового рибальства та рибного господарства ґрунтується на таких принципах:

забезпечення продовольчої безпеки держави;

управління промисловим рибальством і збереження риби та інших водних живих ресурсів, їх біологічного різноманіття та навколишнього природного середовища;

раціональне науково обґрунтоване використання риби та інших водних живих ресурсів з метою одержання максимальних уловів;

підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом відтворення риби та інших водних живих ресурсів, розвитку аквакультури;

підтримка вітчизняного товаровиробника рибогосподарської продукції;

забезпечення рівної конкуренції в рибному господарстві;

виконання міжнародних зобов'язань України щодо забезпечення виконання функцій держави прапора стосовно суден фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, що провадять промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів і рибогосподарську діяльність у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав.

Розділ Ii
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА


Стаття 6. Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством

Державне управління промисловим рибальством та рибним господарством здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Стаття 7. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі промислового рибальства та рибного господарства

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства у встановленому порядку:

1) здійснює:

впровадження державної політики щодо ведення промислового рибальства та рибного господарства;

державний контроль за охороною, відтворенням, використанням водних живих ресурсів;

ліцензування діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі промисловим рибальством);

контроль за додержанням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів;

контроль за веденням аквакультури;

ведення державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів та рибогосподарських водних об'єктів;

державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення з метою вивчення їх запасів, прогнозування та розроблення біологічно обґрунтованих обсягів вилучення;

присвоєння номерів та ведення реєстру суб'єктів рибного господарства;

видачу рибопереробним підприємствам номерів, асортиментних знаків для консервів, пресервів та іншої рибопродукції, реєстрацію рибоконсервних та пресервних цехів;

державний контроль за діяльністю органів, які здійснюють нагляд в сфері безпеки риболовних суден;

розподіл встановлених лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів і доведення їх до користувачів;

розподіл національних квот вилову у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав і відкритих водах Світового океану між юридичними та фізичними особами;

представництво, захист прав і інтересів України в міжнародних організаціях, регіональних рибогосподарських організаціях та іноземних державах, міжнародне співробітництво в галузі вивчення, охорони, використання, відтворення, переробки риби та інших водних живих ресурсів Світового океану;

підготовку та сертифікацію спеціалістів рибної галузі;

державний контроль за додержанням суб'єктами промислового рибальства і рибного господарства вимог законодавства;

керівництво охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів;

виконання функцій держави прапора, передбачених міжнародними договорами в галузі відповідального рибальства, рибного господарства, стосовно суден юридичних та фізичних осіб України незалежно від форми власності, що провадять рибогосподарську діяльність у відкритих водах Світового океану, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав;

державний нагляд за безпекою мореплавства суден флоту рибної промисловості;

виконання зобов'язань України за міжнародними конвенціями з питань збереження людського життя на морі, охорони довкілля, що стосуються підприємств і суден флоту рибної промисловості;

ведення кадастру риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення, моніторинг, ідентифікацію, маркування суден флоту рибної промисловості та маркування знарядь лову;

2) розробляє:

основні напрями і програми розвитку рибного господарства та промислового рибальства;

нормативно-правові акти щодо провадження промислового рибальства рибогосподарської діяльності у межах своїх повноважень;

біологічне обґрунтування лімітів вилучення риби та інших водних живих ресурсів;

ліцензійні умови провадження діяльності, пов'язаної з спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів;

правила та режими промислу риби і інших водних живих ресурсів, любительського та спортивного рибальства;

нормативи, порядок справляння плати за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення;

порядок використання коштів на відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

Статут флоту рибної промисловості та затверджує його;

3) організовує:

проведення науково-дослідних робіт з питань вивчення запасів риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, конвенційних районах, відкритих водах Світового океану, виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідно до міжнародних зобов'язань України;

проведення експертизи щодо впливу на стан запасів риби та інших водних живих ресурсів експлуатації водозабірних, гідротехнічних споруд та інших господарських об'єктів, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, видобутку корисних копалин, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах і водоохоронних зонах, а також визначення розміру заподіяних рибному господарству збитків;

діяльність селекційно-генетичних центрів та ведення племінної справи для цілей аквакультури;

4) погоджує:

проекти нормативно-правових актів з питань промислового рибальства і ведення рибного господарства, які розробляються іншими центральними органами виконавчої влади;

плани науково-дослідних робіт з питань виготовлення та удосконалення знарядь лову і добування риби та інших водних живих ресурсів;

ліміти вилучення риби та інших водних живих ресурсів;

договори щодо надання в оренду рибогосподарських водних об'єктів;

програми здійснення науково-дослідного, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного, рибницько-меліоративного вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури, вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану;

проекти міжнародних договорів та угод щодо відповідального рибальства, охорони та використання риби та інших водних живих ресурсів;

проекти створення нових рибогосподарських водних об'єктів;

5) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Розділ Iii
ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ


Стаття 8. Водні живі ресурси

Водні живі ресурси поділяються на водні живі ресурси загальнодержавного, місцевого значення та водні живі ресурси відкритих вод Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав.

До водних живих ресурсів загальнодержавного значення належать:

водні живі ресурси, які перебувають у природному середовищі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на території більш як однієї області;

водні живі ресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, які занесені до Червоної книги України;

Промислове рибальство провадиться також у відкритих водах Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав.

До водних живих ресурсів місцевого значення належать водні живі ресурси, що в установленому законодавством порядку виловлені у водних об'єктах місцевого значення або у ставках, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, а також у штучно створених водних об'єктах, що використовуються для цілей аквакультури.

Стаття 9. Рибогосподарські водні об'єкти, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства

До рибогосподарських водних об'єктів, які використовуються для цілей рибного господарства та промислового рибальства належать:

внутрішні морські води (з лиманами та естуаріями), територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу, відкриті води Світового океану, територіальне море та спеціальні (морські) економічні зони інших держав;

водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища, ставки), які знаходяться і використовуються на території більш як однієї області;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Розділ Iv
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ПРОМИСЛОВОМУ РИБАЛЬСТВІ


Стаття 10. Наукове забезпечення

Наукове забезпечення в рибному господарстві здійснюють наукові установи, наукові організації, вищи навчальні заклади Iii та Iv рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічної діяльності, основними завданнями яких є:

проведення державного моніторингу запасів риби та інших водних живих ресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів;

проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування риби та інших водних живих ресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів загально- та можливо допустимих уловів основних видів риби та інших водних живих ресурсів;

розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб риби та інших водних живих ресурсів;

розроблення наукових засад управління та оптимального використання риби та інших водних живих ресурсів, їх збереження і відтворення у внутрішніх водах та водах Світового океану;

визначення лімітів використання риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах;

розроблення і удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом ведення аквакультури, створення нових високопродуктивних об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі;

розроблення нових ресурсозберігаючих технологій;

розроблення і удосконалення методів виробництва з риби та інших водних живих ресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин;

участь у створенні міжнародної системи збереження та управління водними живими ресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритих водах Світового океану, встановлення та підтримка зв'язків із закордонними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями;

маркетингові дослідження у рибному господарстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів рибного господарства, посилення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації;

створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств;

використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Фінансування наукових досліджень у сфері охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів, аквакультури, діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших джерел.

Стаття 11. Державний моніторинг і ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів що мають промислове значення

Державний моніторинг, державний облік та державний кадастр риби та інших водних живих ресурсів, що мають промислове значення ведуться центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів, їх раціонального використання та відтворення.

Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВАДЖЕННЯМ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, РИБОГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ОХОРОНОЮ ТА ВІДТВОРЕННЯМ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ


Стаття 12. Державний контроль за провадженням промислового рибальства та рибогосподарської діяльності

Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Стаття 13. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством

Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності та промисловим рибальством здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 14. Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів

Державний контроль за охороною та відтворенням риби та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до законодавства.

Розділ Vi
ВИКОРИСТАННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ


Стаття 15. Види використання риби та інших водних живих ресурсів

Використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Загальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється громадянами безоплатно в естетичних, оздоровчих, рекреаційних, наукових, культурно-освітніх, виховних, інших цілях без вилучення їх з природного середовища (крім любительського та спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування).

У порядку загального використання риби та інших водних живих ресурсів громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється зайняття безоплатно любительським і спортивним рибальством (без права реалізації вилову) у визначених відповідно до законодавства рибогосподарських водних об'єктах загального користування у дозволених обсягах за умови додержання правил рибальства і водокористування.

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища і включає промисловий, науково-дослідний, науково-промисловий, дослідно-конструкторський, контрольний, рибницько-меліоративний вилов, вилов водних живих ресурсів для цілей відтворення, аквакультури та визначення їх санітарно-епідеміологічного стану.

Законодавством можуть бути передбачені також інші види спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів.

Стаття 16. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензія на спеціальне використання водних живих ресурсів містить:

- дані про користувача;

- дані про район промислу;

- дані про рибопромислове судно;

- об'єм вилову квотуємих водних живих ресурсів за видами;

- дозволені знаряддя лову та способи лову;

- дозволені терміни лову;

- вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища;

- дані реєстрації в Реєстрі та системі моніторингу риболовних суден;

- дані про наявність системи управління безпечною експлуатацією.

Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об'єктах здійснюється суб'єктами рибного господарства, за плату в межах затверджених лімітів, на засадах рівних можливостей щодо одержання квот вилову та з урахуванням ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм у внутрішніх морських водах територіального моря, континентальному шельфі виключної (морської) економічної зони України, транскордонних водах у межах відкритих вод Світового океану, внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств.

Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення встановлюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Встановлення лімітів на використання риби та інших водних живих ресурсів

Ліміти встановлюються на види (групи видів) риби та інших водних живих ресурсів, стосовно яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, крім ізольованих (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об'єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення риби та інших водних живих ресурсів.

Обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів за видами (групами видів) у водних об'єктах розробляють наукові установи та організації на замовлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства, інших юридичних або фізичних осіб - суб'єктів рибного господарства.

Затвердження лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України в місячний термін здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища на підставі поданого науковими організаціями та установами біологічного обґрунтування. Погодження лімітів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства.

Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів державного значення в межах юрисдикції України та водних живих ресурсів в Світовому океані, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні інших держав визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів місцевого значення визначають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 18. Розподіл лімітів на квоти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів

Затверджені ліміти спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства розподіляє на квоти для спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів між суб'єктами рибного господарства.

Науково-дослідний вилов з метою визначення запасів та контрольний вилов риби та інших водних живих ресурсів науково-дослідними організаціями для вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану на водних об'єктах місцевого значення, де не встановлені ліміти, здійснюється без квотування.

Переважне право на одержання квот вилову риби та інших водних живих ресурсів для здійснення спеціального використання мають суб'єкти рибного господарства, які:

здійснюють (з урахуванням можливості використання одних і тих самих водних живих ресурсів у ході виконання різних робіт) вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів під час виконання програм дослідних робіт;

здійснюють штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів, рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об'єктів;

у попередні роки у повному обсязі використали виділені квоти.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства може відмовити суб'єкту рибного господарства у виділенні квоти у разі:

відсутності ліцензії на провадження промислового рибальства;

несвоєчасного подання суб'єктом рибного господарства документів на одержання квоти;

відсутності частки (крім резерву) нерозподіленого ліміту.

Стаття 19. Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів

Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів у Світовому океані розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Правила промислу водних живих ресурсів в зоні юрисдикції України розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства на основі його наукового обґрунтування за басейновим принципом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Правилами промислу визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів, типи, розміри та кількість рибальських суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони.

З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів риби та інших водних живих ресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів. Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 20. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах за межами юрисдикції України

У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритій частині Світового океану промислове та науково-пошукове використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів або законодавством відповідних іноземних держав.

Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних угод.

Стаття 21. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів іноземними юридичними і фізичними особами

Іноземні юридичні і фізичні особи можуть на рівних з вітчизняними суб'єктами рибного господарства засадах використовувати рибу та інші водні живі ресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності міжнародних договорів з відповідними іноземними державами за дозвільними документами, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть вилов риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, повинні додержуватися вимог, установлених цим Законом та іншими актами законодавства.

Стаття 22. Любительське і спортивне рибальство

Для задоволення особистих потреб громадянам дозволяється зайняття любительським і спортивним рибальством. Любительське і спортивне рибальство - це вилучення (вилов, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів (за винятком видів, занесених до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування або у визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках), в установлені строки, у дозволених обсягах та дозволеними знаряддями вилову риби та інших водних живих ресурсів для особистого споживання.

Любительське і спортивне рибальство на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) загального користування здійснюється безоплатно, без надання спеціальних дозвільних документів.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на підставі відповідних дозволів за плату. Плата справляється до надання дозволу і зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Порядок зайняття любительським і спортивним рибальством встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Права суб'єктів рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства мають право на:

користування рибогосподарськими водними об'єктами, землями водного фонду та використання риби та інших водних живих ресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку;

володіння, користування та розпорядження рибою та іншими водними живими ресурсами, що добуті у встановленому законодавством порядку, а також на доходи від їх реалізації;

відшкодування збитків, заподіяних їх здоров'ю і майну внаслідок порушення цього Закону;

спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об'єктів, які необхідні для забезпечення рибогосподарської діяльності;

поновлення права власності на рибу та інші водні живі ресурси;

одержання компенсації або відповідних кредитних та інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення риби та інших водних живих ресурсів, а також здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо.

Інші права суб'єктів рибного господарства визначаються законодавством України.

Стаття 24. Обов'язки суб'єктів відповідального рибальства, рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства зобов'язані:

додержуватись ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим рибальством;

додержуватись правил і режимів промислового рибальства;

вносити своєчасно плату за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів;

не допускати погіршення умов існування риби та інших водних живих ресурсів внаслідок своєї діяльності;

додержуватись встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг;

сприяти спеціалізованим науковим установам у роботі з питань вивчення біологічного стану риби та інших водних живих ресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об'єктів;

вести облік обсягів використаної риби та інших водних живих ресурсів та подавати у встановленому порядку цю інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру риби та інших водних живих ресурсів;

здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення риби та інших водних живих ресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;

негайно інформувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;

здійснювати заходи щодо профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних живих ресурсів;

здійснювати охорону риби та інших водних живих ресурсів, додержуватись режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, в межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів;

самостійно припиняти використання риби та інших водних живих ресурсів у разі зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів до усунення негативного зовнішнього впливу на водні живі ресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів;

не допускати без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища переселення і акліматизацію риби та інших водних живих ресурсів;

безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації риби та інших водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за провадженням відповідального рибальства і рибогосподарської діяльності, а також представників органів, що здійснюють ведення державного кадастру і державний моніторинг риби та інших водних живих ресурсів, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання риби та інших водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх вимоги та розпорядження.

Розділ Vii
ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА РИБУ ТА ІНШІ ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ


Стаття 25. Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами

Юридичні та фізичні особи мають право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону.

Право користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб'єктами господарювання та фізичними особами відповідно до законодавства.

Для здійснення промислу рибогосподарські водні об'єкти (їх ділянки) загальнодержавного значення надаються суб'єктам рибного господарства у користування.

Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до законодавства.

Припинення права користування рибою та іншими водними живими ресурсами здійснюється відповідно до закону.

Стаття 26. Право власності на рибу та інші водні живі ресурси, які вилучені у порядку спеціального використання

Право власності на рибу та інші водні живі ресурси набувається та реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Риба та інші водні живі ресурси, які перебувають у стані природної волі і знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі та Світовому океані, виділені Україні міжнародними організаціями є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника риби та інших водних живих ресурсів, що мають загальнодержавне значення здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України.

Кожний громадянин має право користуватися рибою та іншими водними живими ресурсами - об'єктами права власності Українського народу.

У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних та фізичних осіб можуть перебувати окремі види риби та інших водних живих ресурсів, які законно, у порядку спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, з додержанням умов та правил вилову, вилучені з природного середовища або розведені в штучно створених умовах, що підтверджено відповідними документами, форма яких визначається законодавством.

Риба та інші водні живі ресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову.

Не можуть передаватись у приватну власність риба та інші водні живі ресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

Стаття 27. Припинення права власності на рибу та інші водні живі ресурси

Право власності на рибу та інші водні живі ресурси припиняється у разі:

порушення порядку їх спеціального використання;

порушення установленого порядку переселення, акліматизації, схрещування риби та інших водних живих ресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;

створення власником риби та інших водних живих ресурсів умов, які призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистем, знищення флори і фауни;

встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів риби та інших водних живих ресурсів;

добровільної відмови власників від права власності на рибу та інші водні живі ресурси;

порушення інших вимог відповідно до законодавства.

Право власності на рибу та інші водні живи ресурси припиняється в порядку, визначеному законодавством.

Розділ Viii
ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ


Стаття 28. Порядок штучного відтворення риби та інших водних живих ресурсів

Штучне відтворення риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення, акліматизації риб, молюсків, інших водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об'єктах, які надані їм.

Стаття 29. Порядок здійснення аквакультури

Здійснення аквакультури дозволяється суб'єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об'єктах відповідно до законодавства.

Розділ Ix
ОХОРОНА РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ


Стаття 30. Зміст та забезпечення охорони риби та інших водних живих ресурсів

Охорона риби та інших водних живих ресурсів забезпечується шляхом:

здійснення державного контролю за додержанням вимог цього Закону, інших вимог законодавства щодо охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів та регулювання їх використання у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, а також у відкритому морі відповідно до міжнародних договорів;

додержання вимог щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об'єктах;

створення заповідників, заказників і виділення інших територій та об'єктів природно-заповідного призначення;

встановлення особливого режиму охорони риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або на виконання міжнародних договорів;

вжиття заходів щодо запобігання захворюванню риби та інших водних живих ресурсів та ліквідації епізоотій;

запобігання проникненню у природне середовище чужорідних видів риби та інших водних живих ресурсів та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;

розведення в штучних умовах рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, риби та інших видів водних живих ресурсів, створення центрів і "банків" для збереження їх генетичного фонду;

здійснення інших заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів.

Стаття 31. Основні вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів

Під час будівництва, реконструкції та технічного переоснащення споруд, інших гідротехнічних об'єктів, а також проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) та у визначених водоохоронних зонах, які можуть негативно вплинути на стан риби та інших водних живих ресурсів, виконавці зазначених робіт в обов'язковому порядку здійснюють заходи щодо збереження умов існування, відтворення, міграції, зимівлі риб та інших водних живих ресурсів, а також забезпечують недоторканність ділянок, що мають особливу цінність для охорони і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

На рибогосподарських водних об'єктах, які мають важливе значення для збереження і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, що перебувають під загрозою зникнення та занесені до Червоної книги України, права водокористувачів та користувачів інших природних ресурсів обмежуються.

Проекти створення та режими експлуатації водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших пов'язаних між собою водних об'єктів) повинні передбачати комплекс заходів щодо недопущення погіршення умов міграції та відтворення риби та інших водних живих ресурсів. Зазначені проекти підлягають обов'язковій державній екологічній експертизі, а режими їх експлуатації повинні бути погоджені із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Інші вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об'єктів визначаються законодавством.

Стаття 32. Охорона анадромних та катадромних видів риб

Іноземні юридичні та фізичні особи у разі вчинення порушення правил промислу анадромних та катадромних видів риб, які формуються у межах вод під юрисдикцією України, несуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України, а за межами України - відповідальність згідно з нормами міжнародного права.

Стаття 33. Відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам під час будівництва, експлуатації господарських об'єктів та проведення робіт на рибогосподарських водних об'єктах

Під час будівництва та введення в експлуатацію нових або реконструкції, розширення існуючих споруд та інших будівель на рибогосподарських водних об'єктах, а також проведення на них і у водоохоронних зонах різних видів робіт (днопоглиблення, прокладення нафтогазопроводів і продуктопроводів, видобуток корисних копалин тощо), що негативно впливають на стан риби та інших водних живих ресурсів, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам при проведенні цих робіт.

Особи, з вини яких були завдані збитки рибі та іншим водним живим ресурсам, здійснюють проектування та будівництво компенсаційних об'єктів або перераховують кошти до державного бюджету в установленому порядку.

Після завершення будівництва компенсаційні об'єкти передаються для експлуатації рибогосподарським організаціям.

Стаття 34. Організація охорони риби та інших водних живих ресурсів

Державним органом, що забезпечує охорону і регулювання рибальства, а також здійснюють державний контроль у цій галузі, є Держрибінспекція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства.

Положення про Держрибінспекцію затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства.

Розділ X
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА, ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ


Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства з питань промислового рибальства, охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів

Порушення ліцензійних умов здійснення промислового рибальства, вимог цього Закону та законодавства з питань охорони, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Розділ Xi
РИБНІ ПОРТИ ТА ФЛОТ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ


Стаття 36. Рибні порти

До сфері рибного господарства існують морські та річкові рибні порти, а також портопункти, місця базування суден флоту рибної промисловості.

Перелік морських та річкових рибних портів, порто пунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження риби та інших водних живих ресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості повинні забезпечувати:

безпечну стоянку суден флоту рибної промисловості; постачання екіпажів суден питною водою та продуктами харчування; звільнення від сміття та забруднених вод;

сервісне обслуговування і ремонт суден, їх механізмів та обладнання;

перевантаження та збереження продукції, виготовленої з риби та інших водних живих ресурсів з додержанням санітарних вимог;

переробку риби та інших водних живих ресурсів.

Морський рибний порт входить до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства який.

Начальник морського рибного порту на морську вимогу може видавати розпорядження про затримання суден та вантажів. Розпорядження дійсне строком до 3 діб (за винятком неробочих днів), протягом яких судом, господарським судом або іншим уповноваженим органом буде винесено рішення щодо арешту судна або вантажу. Судно або вантаж підлягають негайному звільненню у разі відсутності рішення про їх арешт або надання судновласником чи вантажовласником достатнього забезпечення морської вимоги. Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, за розпорядженням яких здійснено затримання.

Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та органами місцевого самоврядування.

Стаття 37. Судна флоту рибної промисловості

Судна флоту рибного господарства завдовжки 24 метри і менше належать до малих суден, завдовжки більш як 24 метри, але менш як 45 метрів - до середніх суден, 45 метрів і більше - до великих суден.

Стаття 38. Технічний нагляд за суднами флоту рибної промисловості

Судна флоту рибної промисловості завдовжки 12 м і менше не піднаглядні класифікаційному товариству.

Технічний нагляд за суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Стаття 39. Допуск суден флоту рибної промисловості до плавання

Судно флоту рибної промисловості може бути допущене до плавання після встановлення відповідності його технічного стану вимогам безпеки та охорони на морі та безпеки плавання, а також ідентифікації, реєстрації, маркування судна та знарядь лову, підготовки та сертифікації персоналу.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава може залучити до виконання певних завдань судна флоту рибної промисловості.

Стаття 40. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості

Судна флоту рибної промисловості підлягають реєстрації в Реєстрі риболовних суден.

Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Стаття 41. Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості

Каботажне плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється за умови одержання дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства.

Причалювання до суден закордонного плавання та заходження до іноземних портів суден флоту рибної промисловості, що перебувають у каботажному плаванні, дозволяється лише за умови настання обставин, які загрожують життю і здоров'ю людини на морі.

Оформлення в режимі каботажного плавання суден флоту рибної промисловості здійснюється на строк, визначений правилами, програмами дослідження та вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів з урахуванням класифікаційного свідоцтва судна.

Митний контроль та митне оформлення суден каботажного плавання, запасів споживання, продукції морського промислу здійснюється в установленому законодавством порядку.

Розділ Xii
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ


Стаття 42. Трудові відносини працівників рибного господарства

Трудові відносини працівників рибного господарства регулюються Кодексом законів про працю України, Статутом флоту рибної промисловості, іншими нормативно-правовими актами про працю.

Управлінський персонал рибної галузі, державні інспектори органів рибоохорони, державні інспектори з нагляду за безпекою мореплавства, члени екіпажів суден флоту рибної промисловості, управлінський персонал рибних морських портів, курсанти та студенти галузевих навчальних закладів мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення та символікою, зразки яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Особливості умов праці, соціально-побутового та житлового забезпечення, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку окремих категорій працівників рибного господарства встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства згідно із законодавством за погодженням з профспілками.

На працівників (членів екіпажів суден) флоту рибної промисловості у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України може бути розповсюджений статус сезонних працівників або тих, що працюють вахтовим методом.

Розділ Xiii
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА


Стаття 43. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:

формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;

сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення як будівництва суден для флоту рибної промисловості, так і рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення;

пріоритетне надання в оренду водних об'єктів з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, що займаються вирощуванням риби та інших водних живих ресурсів.

Розділ Xiv
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РЕГУЛЮВАННІ РИБАЛЬСТВА


Стаття 44. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у галузі рибного господарства та промислового рибальства, а також вивчення, збереження, охорони, відтворення, використання, переробки водних живих ресурсів, аквакультури здійснюється з метою забезпечення промислового рибальства за межами юрисдикції України на принципах довгострокового збереження риби та інших водних живих ресурсів та їх раціонального використання, дбайливого ставлення до довкілля; у співробітництві щодо безпеки мореплавства та охорони риболовних суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.