Лящ.
Позаминулого року, десь під Новий рік, колега по цеху запропонував зганяти попірнати у верхів’ї Кременчуцького водосховища. Ніч, підіймаюся після чергового нирка, а в товщі води іде красень лящ. Швиденько клац і на кукан. Пірнаю і вже уявляю його смаженим, хрускіт золотавої підсмаженої шкірки…. Зранку встаю і першою справою починаю чистити його, розрізаю а там …багатенького білих і довгих аскарид
.
Минулого року, теж під Новий рік поїхали туди ж. Пам’ятаючи минулий раз приймаю рішення - одинаків не чіпати. На одній косі висить зграя ляща беру одного і іду далі у пошуках чогось вагомішого. Наступного дня розбираю … солітер…
Через кілька днів один знайомий теж пірнав у тих краях і взяв кілька лящів, всі були з паразитами.
Не розумію чому, але склалося враження, що масив ураженого ляща піднявся у верхів’я водосховища.
Для себе прийняв рішення, не звертати увагу на ляща у цій місцині взимку.