Цитата:
Допис від Юрьич
...Костюм остался дома!...
|
Ну це вже класика
Одного разу зібралися з товаришем на верхів’я Київського водосховища. Приїхали в Окуніново, зібрали човен, і вперед десь через хвилин 40 вийшли на точку … одягаємо амуніцію... стоп .... а де мої ласти? Напарник сміявся з мене і кепкував. Відгавкуючись від нього відповів «Сміється той хто сміється останній». Товариш спустився у воду і пішов у пошуках риби. Сидіти усю ніч у човні я не збирався. Зібрався і поплив «легким брасом» до мілини (1,5 м) прочесав «вікна» – пусто. За мілиною виявив неглибоку канаву (3,0-3,5 м) з «правильною травою». Прозорість була десь до 2,5 м і ліхтар не висвічував дно, але риба, яка попадала в промінь «відблискували». За нею пірнав на половинному видиху.
Коли я вернувся до човна, напарник вже чекав на мене. Він був в шоці, за кількісними і якісними показниками я обійшов його у кілька разів.