А пройшовша неділя була таки морозна...
П'ятниця, 10.02.2011.
Зранку вирішили з дружиною прогулятись на річку мого дитинства
, а саме: р. Удай. Погода була прекрасна: морозно-сонячна, без підколів губатого, дорога теж більш-менш проїзна. Рибалок, на жаль, не було в заливі річки Удай, тільки сліди замерзших лунок та декілька щуковок. Лід таки піддавався пешні, але був десь з пів метра. Хоча рипок не було зловлено, ні на різні мормишки, ні на різних глибинах: від одного метра до семи - то не біда: "вкинули" трохи кисню під лід, і гарно провели три години на природі. Фото від 1 по 8 то річка Удай.
Неділя, 12.02.2011.
Таки то да... При -26, о сьомій ранку, машина не хотіла заводитись аж до 8го разу, але домовились жеж з сусідом Петром, шо поїдемо - і поїхали... До Яготина, по шляху Пирятин-Київ дорога була без проблем, а від танка до водойми - ковзанка. Вискочити з машини на морозець, на тверду водойму допоміг попередній рибацький азарт. Куди не кинь оком водна твердиня -
деякі домові там побували... На відміну від р. Удай, рибаків було багато, але якось напливами. Метрів сімсот і ми на місці. Петро відкрив рибацький сезон
, хоча і вглухозим'є
першим. Клювали полосатики, не спортивні, здебільшого на ледве замітні похитування, при дні, на глибині до двох метрів. Треба було побалансирити: шось таки шугало окуня. Дуже виручав бур Петра - лід на шнек. Машини їздили по льоду, який неприємно потріскував. Біля берега Субару, з київськими номерами, взагалі "вішала" завісу зі снігу, їздячи по колу. Хоча температура вдень трохи впала, знов таки виручила обідня іішенка, бо тормозок сусіда підмерз
. День відпочинку і спілкування з природою, був проведений, по п'ятибальній системі на +5.
