Сьогодні у ночі поіхали з дружбаном поплавати.З берега видимість біля 2метри, відпливаю далі, а там мутняк
.НУ думаю, вот ми і поплавали, але тут внутрішній голос мені нагадує перше правило СПОРТСМЕНА "самое главное ето не сц...ть".Десь з годину пониряв-повний ноль, навіть малька невидно. Тут на енному нирку на глибині 4м з права на ліво спостерігаю силует чогось смутно блискучого, яке на карколомній швидкості ненаблизившись- утікає.Тупити часу небуло-чую катуха свистить, а це вже ГУД.Зразу настрій піднявся
думаю піду пониряю глибше.Ниряв я ниряв, аж тут бачу починається бурна рослинність на дні-вспливаю, роблю МОЩНИЙ вдох і під ті лапухи, дивлюся точно Є
заховав голову в лапухи шоб його видно не було.Катуха знову свистить а це вже 2 рази ГУД.На сьогодні досить вилажу на берег ось такий
.загальна вага лобатих 28.7 кг.Здобич розділили по справедивості половину мені половину нам.Трофеів усім і не забувайте за 1 правило СПОРТСМЕНА