якось в літній час нехватає часу, нете що написати щось, а й почитати але остання пурналка заставила.
ранок був теплий, вітряний і похмурий, сонце ніби хотіло нам підсвітити але хмари недавали ані малійшого шансу.
приїхавши на берег однієї з річок Мамай сказав що це непрозрак їдемо на іншу водойму. я почав відмовляти, що вже пізно кудись переїжати, тим більше люди і при 50 см. плавають а тут цілих 70
. так як я був рішуче настроєний, то щоб вговорити Саню,
заставив його взяти маску і спуститися в воду без костюма- подіяло. вибрали ділянку, переділися і в воду.
перед початком полювання Саня мені каже:-Ой чую куме чекає Вас тридцятка. я : -той добре Куме, я вже йду.
пару годин сплавляння по річці ніякого результату недало, були і ями і клуби водоростів, а от ніяких завалів немає, тому тактика вибрана прочесувать зарослі від краю і доберега. берега розділили мовчки, дружно без всяких спорів ніби знали фінал.
дивлюся Мамай щось затримується на одному місці, каже є якийсь корчик, я далі сплавляюся. обхожу по течії впавшу гілочку з берега, щоб зайти ззаду
, за гілочкою ще видно добрий жмут водоростів от під ним і почну огляд. віддихався,виплюнув трубку ів перед . малотого, що похмуро дак і берег деревами затінений. очі ніби привикли, вдивляюся в сумрак і от вздовж берега в прогаленах водоростів помічаю якийсь стрімкий рух, виводжу зеліну на випередження і ось він рябий бочок сома, все в одну секунду в голові ," по висоті корпуса десь 8-10 кг , ПЛІ !!! бачу є, точно є", повторюся , як в компі за мить стільки мисмєй, і тут саме цікаве
з"являється ХАРІЩЕ, "не сом , а я ж точно попав, а може ж промазав, краще б промазав ОЙ БЛ...!!!!"
чи від болі, чи від чогось ще бобер, да, да саме бобрище розвернув харю на мене( так як видемість неахти ) харя з"явилася несподівано і впритул. жалко що немає хочаб двухзарядних рушниць для таких випадків. я почав відштовхуватись чим є , але цеж в водв а не на повітрі, всі рухи сповільнені, перейшов в рукопашну
після втрати подруги боєвої. стихло .
ми з Саньою по різним берегам
я:-Саня ! пливи контролюку треба .
Мамай :- че там?
я :-бобер!
я незнаю чи він повірив зразу чи ні. в наших місцях такою живністб нікого нездивуєш-мора.
Мамай розташований в віп ложе, порівняно зі мною,я стою по груди в воді, переді мною обривистий берег метер висотою. мені видно що робиться під водою і більше нічого нецікавить, Мамай бачить мене і його дуже цікавить щож там під водою?
антракт і третій дзвінок. понеслась по новому. дивлюся в воді з"являються буруни, тріскіт якихось палок і потечії прямо на мене, підіймається мул з пузирьками повітря, ШУХЄР!!! ось вона рятівна соломинка, звисає гілка над водою товщиною з руку з дрібним гіллям, я забув що я в ластах і по гілці наверх, далі незовсім все пам"ятаю як високо виліз, і ось в 1,5 метрах від мене з"являється головешка, раз по-раз виниря ів мою сторону поглядає, "сука щей посміхається" - гілка невитримує і повільно хилиться в воду, бобер теж повільно занурюється. ловкий стрибок в воду, на льоту натягую маску, трубка чіпляється загубником за гілку і повисає там, я вже біля кума.
М.: - аде ж зеліна?
я:- десь там.
М. : -так етоже 300 у.е. , бери мое и добей.
я.: - да ну його на... жить хочеться, давай ти в мене і трубки немає.
М. :- нее, я видел ету харю.
хвилин 15 реготали . перепливли , я повільно в перед, якась невелика димка, а ось і гарпун блиснув, о тєло неподвижне. тепер Мамай пішов перевіряти. все добре, бобер забравши ружо в льожці на судака
забув випурнуть і перейшов в розряд трофея.
затягнув аж на 29,7кг. трофей забрали жалко було викидать.
я ще й підшучував, а якщо очухається в машині по дорозі?!
будьте обережні.
пішов я шашличок вже жарити. УДАЧІ,ТРОФЕЇВ