Субота, вечір, десь трохи нижче Києва.
Спершу планував поїхати в ніч з п’ятниці на суботу, але через сильний туман відклав на суботу вдень. В суботу зранку добра душа (в образі дідуся) подарувала онуці два квитки на новорічну виставу, яка розпочиналася за кілька годин…. Десь о четвертій вечора був на березі. Місце де планував пірнати, нажаль, щільно затягло крижинами (затор), прийшлось переїхати. Доки перевдягався під’їхала пара (мабуть помилуватися краєвидами
), побачивши мене , винесли вердикт «Вы ненормальный», я погодився «Так, але, що робити, хочеться». Поліз. Прозорість стабільних 2,5 м. Русло, перекати, кілька дерев. Пусто, лише дрібні судачки. Покрутившись приймаю рішення сплавитися по течії і пошукати щастя з лівого боку русла. І згодом виходжу на канави (шириною 7-8 м), які йдуть вдовж течії. Початок канави гребінь і далі рів. Перша канава показала наявність дрібних сомиків. Заходжу на другу і ……***, а там шеренгами. І всі практично один в один. Був правда один «пахан», але як тільки навів на нього промінь він швиденько зник. Трохи помилувавшись взяв крайніх, і поплив до берега.