|
Циблі-Хоцьки, ніч з суботи на неділю.
Пошук чистої води привів на простори Канівського водосховища. Воду то знайшов, а от з трофеями не вийшло. Обстеження переважної більшості «провірених» місць (ямки, розлогі корчі) не принесло вагомих результатів. Десь о другій ночі пересікся з трохи нижче Циблів з колегами по цеху, які теж були без вагомих здобутків.
Вже під ранок змушений залишити gps з усіма «правильними точками» поїхав по просторах у пошуках «банок з правильною травою». І це дало свої результати. Практично вся риба (два окуні, три судаки, лящ, сомик) були взяті на виходах на мілину чи на мілині в траві. Але оскільки вже був стомлений довго не лазив.
При виході на берег, о 6 ранку, на мене чекав «сюрприз» – рибінспектор. Побачивши мій улов він аж скривився (мабуть очікував, що затримає злісного браконьєра з сотнями кг сома і судака). Радісно повідомив мене, що я перевищив норму вилову в 3 кг, він старанно переміряв всю рибу рулеткою, але чомусь не зважив, запропонував заплатити штраф, за кожен зайвий хвіст по 170 грн., але розговорившись з ним на вільні теми «про життя», дійшли до 53 грн. штрафу (сплачено на місці і отримано квитанцію) без складання адмінпротоколу. Так що питання з приховуванням улову, перед виходом на берег, зараз знову стає актуальним.
Порадувало те, що інспектор відмовився брати гроші так, свою позицію мотивував, цитую «скільки можна жити в такому срачі і беззаконні».
|