Миргород засновано в кінці 11 початку 12 століття.
Лікувально-курортна територія освоювалась з 1911р., стала в 1915р.
Так трапилось шо неділю відпустки вирішили з дружиною провести в славному місті Миргороді. Виїхали зранку, дорога без пригод, на місці о восьмій. Спекота стояла всю неділю, позавчора погриміло, повітрило, але пара крапель - і дощ пройшов стороною. Ловити довелось на річці Хорол, позаяк час був з 4:00 до девятої та 16 - 17:00 до заходу сонця. Платник на території курорту красивий, з вимосточками, білими лебедями та качками
(це не накачані спортсмени, а дикі птиці
), з хатинками для них посеред води, сказали шо пізно зарибили, тому відкриття 9 серпня !!!??? Та це не так важливо. Цікаво те шо відкрив для себе, така риба як уклейка(в Казахстані наз. чебак) класна штука як і ловить, так і споживать - в долоню і більше. Не думаючи відірвався по повній, як по ній, так і плотві, краснопчику, густирі. На хичника снасті не брав, а жаль: щука та окунь активно ганяли свою їжу, тільки всплески стояли. На вудку одиноко попався окунь і один рачок. Ловив на дві вудки, фідер так і не помочив: річка обгинає курорт, купаючихся - жуть, прокат човнів, водяних велосипедів, температура води +26
. До всього цього рятувальники провіряли сітку без ніякого страху. Прикормлював "своє" місце добре, але ні на карася та лина не сподобився. Проблема в місті з опаришем все-таки була вирішена + перловка, хліб, червоні, тісто - все було в ходу. Проведеним часом на рибалці, "водних" процедурах, масажем і взагалі задоволені, особливо ванна кара
; спочатку підводний масаж, потім добавляється для поліпшенння стану різні рослинні компоненти: запах, піна - классс!!! Якщо не буде ліньки, про враження більше напишу у щоденнику: і про Гоголівські місця, і про садибу Муравйових-Апостолових, і про знамениту миргородську калюжу, і про смерекову церкву. Ну і трохи фото.
