[Островитянин]

Допис від pit

Восени минулого року Іван phreon любязно надав мені для копіювання свій трофейний воблер. Фото 1. Це "миша" вінницького майстра Анатолія Боровічука. Воблер "заточений" на сома. До речі, "головастік" теж його роботи. Про "мишу" я читав дещо у журналах і бачив результати її роботи на П. Бузі. Так що мотивація для копіювання була достатня.
Наочне ознайомлення з "мишою" було позитивним. Якісна робота завжди радує око. Тестування у ванні показало стабільну роботу воблера на різних швидкостях проводки. Воблер високо частотний з малою амплітудою. Об"ємне тіло завдовжки 50 мм (без лопатки) має масу 13 гр, що обіцяє гарну аеродинаміку. Надіюся він себе покаже не тільки на соменках. Вирішив на пробу зробити невелику партію. Свою роботу проілюструю фотографіями.
Фото 2 - виготовлення кондукторів. Кондукторів робимо два- вид збоку і вид зверху. Кондуктор збільшує точність роботи і ідентичність "продукції". Він також потрібен для виготовлення шаблонів (ФОТО4,5).
фото3 - підганяємо кондуктор по прототипу. Прототип повинен проходити через кондуктор при легкому натисканні пальцем.
Фото 4 - виготовляємо шаблони, також два.
Фото 5 - підганяємо шаблони по кондуктору.
Фото 6 -після розмітки по шаблону ( вид збоку) ножовкою по металу обрізаємо зайвий матеріал попередньо заготовлених брусків (матеріал - липа).
Фото 7 - обстругуємо ножем заготовку по контуру, залишаючи припуск для подальшої обробки.
Фото 8 - рашпілем обпилюємо заготовку по контуру, залишаючи мінімальний припуск.
Фото 9 - ножовкою по металу прорізаємо паз під носову лопатку. Для більшої точності цю операцію краще зробити на даному етапі.
Фото 10 - обпилюємо заготовку (вид зверху) і з допомогою шліф. шкурки підганяємо її по кондуктору (вид збоку і зверху).
Фото 11 - висвердлюємо отвори під петельки. Після різних експериментів я зупинився на петельках типу "скоба". Матеріал петельок - нерж. проволока діам. 0,7 - 0,8 мм. (див. також фото 13).
Фото 12 - замочуємо заготовки у лаці НЦ 218 протягом 48 год..Пропорція лак/розчинник - 1/1. Це збільшує водостійкість і поверхневу твердість воблера. Сушити заготовки потрібно ще 4-5 діб.
Фото 13, 14 -балансуємо воблер. Для цього підбираємо свинцевий грузок - балансир і двохстороннім скотчем закріпляємо його на нижній частині воблера. При цьому воблер оснащено трійниками, лопаткою і носовою петелькою. Всю цю конструкцію поміщаємо у посудину з водою. Знаходимо таке положення балансиру, при якому воблер займає горизонтальне положення і занурюється у воду приблизно на 3/4 своєї висоти. Виймаємо воблер з води і олівцем розмічаємо місце знаходження балансиру. Далі висвердлюємо і ножем вирізаємо заглиблення під балансир. Вклеюємо балансир і петельки під трійники на епоксидну смолу.
Фото 14 - приблизно правильно збалансований воблер. Настає найбільш відповідальна операція - встановлення носової лопатки і петельки. Виконати цю операцію "всліпу" вдається далеко не завжди. Тому після встановлення лопатки і петельки на епоксидну смолу і не пізніше ніж через 1-2 год. проводимо тестування у ванні, заповненій холодною водою. Приблизно 80% воблерів показують нормальну роботу відразу. Решту доводиться регулювати шляхом зміщення лопатки вправо-вліво. При цьому вісь лопатки не обов"язково може співпадати з повздовжною віссю воблера.
Фото 15 - залишається розфарбувати воблери, намалювати плавнички, очки, анальні отвори... Покрити двома фінішними шарами лаку. Всього виходить 6-8 шарів. Я користуюся банальним манік"юрним лаком, маркером і поліуретановим паркетним лаком.
P.S. Остаточне тестування і регулювання роботи воблера все таки доцільно проводити на відкритій воді з різними швидкісними режимами, т. я. розміри наших ван обмежені (1,5 м). Проте тут все просто - мінімальне підгинання носової петельки у 2-3 етапи ставить все на свої місця.

Какие отзывы про ГОЛОВАСТИКА от того же мастера? У меня один есть ,но висит в пасти у ЩУЧЕГО чучела для красоты,т.к. ловить на него я изначально не решался... Может по голавлю? Тогда наверняка при очень специфических условиях ловли!!!