Цитата:
Допис від Zander
Я на початку карьери - отримав від неуважного напарника в човні (зараз він мій кум  , перевиховую) - джигу 28 гр на закиді со всього маху, силовим закидом в скроню. Врятувала дужка окуляр сонце захісних - зламалась, але удар пригасила, я нокаут легкий отримав, але свідомість не втрачав..
Після того - привчився все передбачати.
П.С. а ще доводилось бачити людину в їбєнях з отеком Квінке від укуса шершня. Яку врятувало лише налічіє поряд лікаря - ветеринара, у якого препарат був потрібний (для тварин - але спрацювало, бо швидка туди не приїде). З тих пір - аптечка з препаратами "останнього шансу" - завжди при мені..
П.С1. а доводилось вам везти людину з інфарктом (втрата дихання, сердце-биття- штучне дихання, оце от усе) на Іванків, яку такий схопив на льоду в 7 ранку біля танку в Страхоліссі в морозяку? А мені довелось.
Ось це все вище, досвід - накладає "отпечаток" на весь процес.
PP.S. "С теми, кто воспринимает несчастные случаи, как личное оскорбление - они не приключаются" (с, Марио П`юзо, Хрещений Батько, книга). |
Буває і так
:
На рибалці, гори Алтая. Вздовж Чулімшану. В одному місці - на конях
На схилі, серед валунів лопається підпруга, а ноги застряють в стременах. Гепнувся в ті валуни так, що вся права сторона - гематома, і три зламані ребра
Приймаючи до уваги , що їхали ми ГАЗ 66 ( табуретка , але інше авто там гігнулося би), доки повернулися до Горно- Алтайська, дві доби - рожав іжачків на кожному камені
Спасли запаси діклоберолу і шприці, брав з собою.
В тій подожі ще й зламав Стєйдж до 21 гр, а в аеропорту поплющили Екзіст 3012 ( і як хм вдалося ), був в багажі
. Андрон потім його кувалдою рівняв
Всяке буває