Перегляд одного допису
Старий Вчора, 21:24   #883
Tsar
Модератор
 
Аватар для Tsar
 
Реєстрація: 03.11.2007
Звідки Ви: Місто-герой Київ
Дописи: 5.144
Дякував: 22.098
Дякували 16.797 раз(и) в 1.675 повідомленнях
Дніпро

Бурхливий роман,що розпочався навесні з Десною потроху зійшов нанівець із-за капризів останньої.От перестала вона мене останнім часом радувати.Все їй не так.Тож оглянувши свої запаси тараньки вирішив,що треба щось терміново робити для їх поповнення.Бо так можна взагалі без таранки залишитися.Тож сьогодні проігнорував побачення з Десною і вирішив замість нього навідати свого старого друга.А саме-Діда Дніпра.
Зранку Дід був ну дуже не в гуморі..Все бурчав та жалівся на тяжку долю.Ну і заговорюючи цимі зуби,все намагався утягнути мої 120 грамові кормаки кудись під Ржищів.А потім взагалі почав їх відбирати,підступно підпилюючи шнури і радіючи як мала дитина відстрілам тих самих кормаків і моїм трьохповерховим матюкам.Але коли запас годівниць наблизився до критичного,це неподобство закінчилось і Дніпро потроху почав надавати винагороду за кілометри вимотаних нервів.Хоча а
нерви він ще мені сьогодні таки помотав...То повідець заплутається,то гачок зачепиться,то вітер "горами хвилі підійма",то...Та багато чого ще було.Але незважаючи на це,рибою зі мною Дід Дніпро ділився доволі охоче.Давненько я так лящиків не ловив.Та й інша рибосрань у вигляді синця-кляпса-плоскирки також прокльовувала.Навіть на живця сьогодні намагався ловити.Впіймав двох судачків,яких випустив по малолітству.Один із них нажаль не вижив.Взагалі-то я мав приціл на материх окунів(ловив їх в тих краях саме на живця),але у них були свої плани.Та окуців на юшку таки насмикав у неочікуваному місці.А саме-під самим берегом при ловлі живців.Я їх,так сказатии,на глибині шукаю,а вони туточки,поруч...Хоч і не зовсім "мордаті",але цілком їстівні.Нажаль,одна з риб намертво завела снасть у каміння і окуняча феєрія закінчилася.Тим не менше,сьогодні вдалося виконати програму "три в одному"-наловив і на посмажити,і юшки зварити,і на тараньку щось перепало.Втомився як верюлюд,що пересік пустелю,але мізками відпочив від всього того дурдому,що коїться у світі в цілому і в Україні окремо.Безмежно вдячний ЗСУ за можливість помедитувати над вудликами.Ну і сподіваюся,що як буду живий,то ще не раз поїду і на побачення з Десною,і навідаюсь на вогник до старого друзяки Діда Дніпра.
Фото не робив.
Tsar зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
5 користувачів подякували
andrey-p (Вчора), Provodnik (Вчора), SIDOR 1 (Вчора), SSA (Нині), Тень66 (Нині)