[Air Jordan]

Доброго дня публіко!
Хочу з Вами поділитись не зовсім звітом про риболовлю, але вона також була і повірте на слово була результативною.
Моє перше знайомство з Каневом, місцеві колоритні люди, риби в рази більше ніж в наших водоймах, свої традиції, свої манери. В один із переходів з місця на місце мені на очі попадається пожилий рибачок з очима дитини, підійшов познайомився, запитав чи можна вас сфотографувати, Леонід Данилович дав добро на фото і вирішив що я з газети якої, почав розповідати свою автобіографію, так я людина вихована та поважаю вік не став його перебивати і уважно слухав. Виявилося це місцевий "динозавр" який обожнює риболовлю з дитинства, і в розповіді часто розводив руками широко, показуючи розміри своїх трофеїв. Попили чаю, пригостили смачненьким, розбіглись рибалити, але в мене не виходила з голови та фотографія з Даниловичем, а саме його екіпіровка та снасті. Знов зустрічаю його на кризі дістаю свій уловистий баланс і протягую йому, питає що воно таке і кладе в ящик. Тут він показує на мій кивок і каже: "А в тебе такого запасного немає? Бо вони з мене сміються і кажуть що я нічого не впймаю!". Ану кажу покажіть свою гірлянду, дістае і я ахаю...у нього кивок звичайна пружиночка примотана куском білої простіні обережно порізаної на ниточки. Ну думаю не діло, кажу я буду тут в п'ятницю і привезу вам готову гірлянду та ще переберу свої старі снасті і віддам. В середу зателефонував товаришам і розповів за цього дідуся, у відповідь чув:"Заїдь до мене, я також передам йому снастей!". Зібрав йому пакуночок, знахожу в шкафу свій старий костюм, який я вже не ношу, Данилович моїх параметрів і думаю повезло йому. Вранці вихожу на кригу зранку і мене чекає він, перевдів його, віддав снасті, він також не з пустими руками приїхав і пригостив нас дуже смачними яблуками. Трошки він сплакнув ми його пібдадьорили і запропонували з нами порибалити, як він казав:"У вас же телевізори є, то ми зараз швидко рибу знайдем". Місцеві так на нас і кажуть "Хлопчики з телевізорами". Показав як воно малює рибу, почали займатись улюбленною справою. Я бачив радість в очах старця, він пообіцяв прожити до 100 років каже: "Так у мене такий теплый костюм то я і хворіть не буду тепер!".
Добрий вчинок зроблено, хлопцям дяка за те що передали снасті, підтримали людину похиловго віку, саме увага надихає їх жити!
Даний пост направленний на те щоб визвати у вас людяніть в такі важки часи. О! якраз Данілич дзвонить...
Всім миру та здоров'я!
З повагою, Шурік!

[[Ссылки только членам профсоюза. ]

[[Ссылки только членам профсоюза. ]