[Piter Salo]

Коли хочеться – тоді може бути
Не збирався до лісу, і раптом об 11:33, дружина каже – можеш їхати, я зараз зроблю бутерброд та чай. І я поїхав. По всій трасі машини, у відкритих багажниках офігенні відра (де стільки грибів набрати). У лісі дивовижно. Гриб у наявності. Не так, щоб багато, але вистачає. Десь порожні пробіги. Але з урахуванням часу – цілком собі нічого. І вже збираючись додому, сфотографувавши гриби, повертаю голову та бачу за три метри від машини такого красеня – 340 грам. Дружина каже, що гриб може бути, якщо не росте, то зберігається.