нарешті перший вихід після дворічної перерви. Лід шикарний не товстий і не тріщить , погода просто казкова , настрій ніби ти повертаєшся із далекої чужини в рідні місця. Нова вудка яка пролежала минулий рік і була зламана так ні разу не бачивши ні риби ні льоду, і відремонтована автором, через що стала ще кращою. Величезний заряд енергії що спонукав бігати по льоду у пошуках своєї риби. І відчуття після риболовлі що можна порівняти з відчуттями ніби тебе збив поїзд чи переїхав бульдозер. Боліло все, здавалось що болить навіть волосся на голові. Після такої перерви 15км за день здалися не такою вже й прогулянкою, не рахуючи кількості присідань , нахилів , та пробурених лунок. Але то блаженна втома.
Риба є, клює і ловиться. Іноді давала посидіти на місці хвилин 15 - 20, фото одної лунки. Вудка вище всяких похвал, Олексію Красько величезне дякую.
|