|
Чи може похмурий день пізньої осені стати на заваді справжнього мисливця заматьорівшими щукенціями!!!??? Звісно ж ні!!! А тим більше, якщо попереду випробування нової приманки. Десна як і годиться для цієї пори, зустрічає якимось тихим смутком. Не чути галасу відпочиваючих, співу птахів, лише поодинокі качки, сплавляючись на зимівлю гагари та невеличкі зграйки красенів лебедів востаннє насолоджуються водами зачарованої, скоро їм час полишити наш край і в безвізовому режимі відправитись в свою довгу, виснажливу та таку важливу для них подорож. В воді мовби теж все затихло! Щупаки, котрі ще в неділю бадьоро вискакували за приманками кудись зникли. "Бобер" полоще Деснянськи води, його гра зачаровує викликаючи непідробне задоволення своєю роботою. Але зустрічі з ним явно ніхто не шукає. Сотня за сотнею метрів тихенько проходжу кілометри сріблястої стрічки але все марно, дрімає зубаста розбійниця в своїх глибоких пенатах. Вже й кінцева точка сплаву маячить на обрії, киваючи нульовим результатом. Та джерк він такий, на поготові слід бути завжди! Як казав один товариш: "Один кльов вирішує все!". Саме так і сталося цього разу. Попереду завалля з накошених бобрами дерев- то гарне укриття для матьорих мамок та й сама місцевість підходяща. Опрацьовувати потрібно кожне дерево, бо тут все як в отих шоу з потаємними дверцятами, за якоюсь таки ховається приз! Бобреня зміняє старий-добрий, перевірений часом старшенький "Тейл Колючка". Гарно і повільно він вимахує своїм хвостом попід гіллями, та все марно, одне, друге, третє, лишається два і ось з під четвертого, ліниво висовується плямиста морда, в мить яскравий хвіст і сам "Тейл" зникають з поля зору як і не було! Гарна щукенція, не гірша недільної! Приємно ось так, дві рибалки підряд закінчувати з таким результатом. Одненька, гарна, по справжньому впольована, єххх, це не шнурків докілушних по болотам пачками стріляти- тут без гострого нюху, хитрого мозку та холодних нервів ніяк!!!
|