|
Підйом після святкування дня народження коханої був важкий, але не зважаючи на невеличкі "проблеми" зі здоров'ям, тяжко дихаючи остаточным, ми вже з бурами на перевіс продираємося через снігові замети. Перші полоскання балансирів обнадійливі, хтось лихо дав пенделя моєму Крапалю, потім ловлю окуня, перша думка:"Зараз відірвусь по полосатому". Та окунь щедро відміряє мені по самий лікоть, а нижня губа швидко набрала звичної форми. Товариш на бистряку нащупує судачка, я виходжу на ділянку з дуже швидкою течією, балансир несе в невідомому напрямку:"де те дно!?"!!! Пробую потянути за волосінь і на... зачеп. "Ну дупа"- подумав я і потянув, аж раптом, зачеп починає вовтузитись. "Твою ж...", в мене жилка 0,15 і на додачу, я ще опустив балансир в лунку рибалки, в якого був 80-й бур. Це повна ...., товариш поспішає на виручку, ось монстрик вже біля лунки і я творю те, що зазвичай називають використовуючи весь широкий словниковий запас, пру її до лунки, бздинь, мезиочи мені летить пів повідка, довбаний флюр і моє роз.....дяйство роблять свою чорну справу! Руки трусяться і вже не з бодуна, матюччя летить по всій окрузі. Під вечір, беремо реванш таки по судаку, насичений і плідний день на воді завершено.
|