Туди де річка біля лісу, трава у враняшній сльозі
Зібрався я з своїм " замісом",спіймати рибу на зорі.
Закинув вудку,сів на стула,і став чекати я її,
Напроти лісу щось мигнуло,и знову,знову,щож таке,
А ж раптом в голові " блиснуло ",то ж промінь сонця на воді,
Один за одним воду гріли,і бігали туди-сюди,
А ж поки всіх не побудили,і зникли десь у далині.
А я сидів чекав на нього,і думав як його впіймать,
А ж раптом щось пішло не так.
Здригнулась вудка,аж підскочить,наледь устиг її впіймать
Не вже ,подумалось мені,ляща впіймаю на зорі.
Тяну за вудку,він не хоче,і знову тягне в глибину,
Я знов тягну іще сильніше,він відступив і ліг на бік,
Повільно блище підтягнувши ,дійшло до мене, переміг.
А враняшня краса осталась,на березі серед дерев,
І єю люди милувались,раділи,бавились ,сміялись,
Но я не бачив,бо пішов.
