|
Спека
Вчора запланував після робрти заїхати на Псел - посидіти вночі з фідером і, можливо, упіймати лящика. Почав годувати з п'ятої години вечора, вперто годувати, навіть відсутність кльову мене не зупиняла... І коли почало смеркати, почались покльовки, але ловилалася лише невелика густірка. Опівночі риба вляглася в ліжко, а за нею і я. О третій, вставивши сірники у повіки, біжу годувати. Влетів ПідВасюган на 700 г і все та сама густірка. Ледве сонечко випустило червоні промінці - річка стала басейном. О восьмій, з 2 кг кісточок, я їхав додому.
Ніч така чарівна, тиха, зоряна, як у пісні. Все завмирає... Не треба мені ні морів, ні океанів - тиша, спокій нічної річки проникають у самі глибокі чарунки свідомості і наступає відчуття очищення, наче ти скидаєш зі своїх плеч гору накопиченого лахміття, яке псувало настрій, дратувало, але ти його лишився і їдеш додому чистим, наче після бані, з легкою втомою від недосипу. Усім правильним НХНЛ!
|