Рагуль
До рибалки готувався ретельно. Зварив кашу, купив опариша, зварив перловку... Разом із дружиною поїхали на Псел. Вода чиста, бобри плавають, упирів майже нема - "иділія". Розгрібши торби, пішов до сухого берестка заготовити дров. Блискавкою прошило голову питання:"А де опариш та перлуха?" Так, вдома... Згадав про фільм, в якому деснянці довили на рагуля - пішов наколупав, почав ловити. Ввечері зовсім не було кльову, за виключенням двох окунців, зранку чотири рибинки до 5 годин. Все, завіса! Висновок: Рагуль не рагуль, а рагуль - я, бо забути наживку може лише дуже обдарований чоловік. Рагуль таки працює і не оббивається "тулькою". Треба все записувати і класти при виході, бо тупий олівець краще гострої пам'яті. Усім правильним рибалкам НХНЛ.
|