Ці вихідні було вирішено провести на швидкій воді, з спробами половити лобатого.
А їхати на річку Південний Буг за Немирів.
В екіпаж готові 3 людини і в кінці після довгих роздумів приєднався ще один. Екіпаж в повному зборі. Так як “пилити” до точки лову якраз 2 сотні кілометрів, виїзд спланували на 2.00 в ніч з п'ятниці на суботу, щоб світанок рибалити, а в обід вже виспимося)
Поки збирав екіпаж по місту прийшлось 2 рази спілкуватися з представниками "нової поліції" (Які представлялись званням Капрал, що за звання в нашій поліції мені не відомо, але питати не став, щоб не тягнути часу), погасла одна лампочка габариту, що давало хлопцям привід зупинити мене перевірити документи і спробувати внюхати пари С2H5OH, але з цим все в порядку, після не довгих затримок продовжуємо поїздку.
По світанку вже на першій точці, швиденько снідаємо, запригуємо в вейдерси і скоріше до води з очікуванням злих клювак.
А там.... а там тихо, камінчик за камінчиком, струйка за струйкою, приманка за приманкою.... і тиша.....
Через годинки півтори, хлопцям на спокійній воді над перекатом влітає парочка мікро-кленів, ну вже щось, значить рибка їсть, треба тільки її знайти, продовжуємо.
Ще через приблизно кілометр дуже гарних і цікавих місць, розуміємо, що риба нас ігнорить, треба щось міняти, вирішили змінити місце, пакуємось, і їдемо на інші місця.
До бою. Ділимось, хтось йде вверх від бази, хтось вниз. З першої точки на новому місці на Vlayde від Ivyline заробляю перший контакт на не сильному потічку, перша дуєль закінчується з моєю перемогою.
Маякуєм хлопцям які пішли вгору що риб є, хлопці в свою чергу кажуть що в них поки тихо, і набрати ще раз коли в нас вже буде 3 позитивних нотки)
Міняємо точку..... тихо...міняємо знову і... Оп! На вході в перекат за камінцем, на Буга з ядовитими точками з диким ударом сідає вже новий лобатий, трішки поборолись і рибка вже на камінці, спокійно позує для фото, і пливе далі) Цей розмір вже більше мені до душі))))
Через хвилину в напарника нижче перекату між струями на Фопа сідає ще одна рибка.
Доволі швидко маємо три риби і дзвонимо хлопцям щоб здати інфу. В них так і тихо.....
Рухаємося далі, і в швидкому потоці під деревами знову заробляю клюваку, цього разу на ратліна віт Джакала! Ну нарешті, давно хотів його розловити, але чомусь влітали тільки полосаті розбійники)
Рухаюсь далі, міняю місця приманки, тактику, горизонт…. але нічого, ще один сход під травою, але не встиг розгледіти хто там був на гачку)
Далі здається, що риба закрила рот, місце за місцем не приносить більше нічого, вертаємося на базу, обід, обідній сон.
Ввечері знову за улюблену справу, погода помінялась, дме вітер і йде дощик, зі всієї компанії тільки мені вдалося вговорити 2 не великих кленика, більше навіть контакту ніхто не бачив, а я так надіявся))))
Ну нічого і таке буває, йдемо в табір жарити шашлички)
Світанок, прокинутись не вдається, вірніше мені вдається, але спроби розбудити ще когось терплять фіаско, сам рибачити не люблю, сумно))) Заліз назад в спальнік.
З”явилось сонечко і хлопці зарухалися, снідаємо, “поправляємось” і знову за старе))
В всіх були різні тактики, і різні думки, але я можу сказати, що щось пішло не так, і пройшовши вниз біля 5км ми не заробили жодного контакту з рибою, трішки засмучені повернулись до табору, періодично пробиваючи самі “смачні” місця по дорозі назад 0, просто 0, активність риби на 0…
Що робити? Вирішуємо пакуватись і направлятись в сторону дому, але по дорозі заїхати на інші грядки на Бугу, де він ну дуууже відрізняється.
Настрій в екіпажі не однаковий, хтось дуже хоче пробити інші місця, хтось каже що не бачить сенсу і можна їхати додому))) Але таких ми слухати не будемо, так як ніхто нікуди не спішить, вибір очевидний.
Пиво-кава-хот-доги-кава-пиво… і ось ми на місці) Жарке сонце змінилось на хмари, пролітали краплинки дощу.
Поки збираємо спіни, вже помічаємо активність на поверхні. Йдемо до води, і вже з перших спроб, в мене
на ту саму Влайде сідає мікро-кленик, але після ранкової, холостої прогулянки це вже успіх.
Стоїмо під перекатом, і у всіх періодично проскакують злі клюваки мікро кленя)))
Пробираюсь через перешкоди в перекат на самий сильний бурляк, і Оп) на поверхневі кренки просто дика роздача, кожний заброс заробляєш клюваку, але всі вони майже холості, кленики 100-400грам б’ють мої буратінки спереді, і майже всі які були зловлені, сідають на передній гак. В тому бурляку навіть 200 грамовий кленик видає такий удар, що аж серце замерає))))
Так було десь більше годинки, всі половили риб таких розмірів, і з думками що риба активна, треба міняти локацію і буде нам щастя в вигляді Жирнююючих Голавлів)))
І що ви думаєте? На новому місці в перші 15 хвилин на границі струй під перекатом, на пузатого головастика все-таки влітає дорослий клень, який заважив трішки більше кілограму.
Ось тут ми вже думали що зараз буде дуже весело і риби буде багато))) А ось вам)))) Після цього красеня зловили ще одного мілкого на кренка, одного на Мegakiller’a ще пару контактів і….. усе) Затихло.
Дивимося на годинник, 20:30, а ще є що їхати, і зранку на роботу… час додому..
Висновків зробив з цієї риболовлі багато, а ще більше отримав запитань.
Як все-таки не просто його ловити, я думав що вода вже прогрілася, риба буде чекати на мене в сильних струях і кидатись на всі поряд пропливаючі кренки, і її буде дуже багато))) В принципі я завжди на таке надіюсь, але по приїзду приходиться думати над новими загадками)
Дякую всім хто прочитав) НХНЧ)))