Неділя вихідний, післядощовий вологий ранок зустрів мене на березі річки із спінінгом у руках. Весняний паводок на цій ділянці річки за останні два тижні тільки набрав обертів, течія та неможливість підійти до результативних точок не вселяли оптимізму, але вже було добре те, що я тут знаходжусь. Віброхвости, твістера, пасивка, різноманітні ракоподібні і на кінець відвідний поводок не принесли бажаного результату було натоптано близько 5 км по берегу, річка мовчить, підняла настрій щука яка у мене в ногах вийшла на нерест і злякавшись голосно булькнула хвостом. Під завершення риболовлі як завжди прийшла гарна ідея, ще протопати 1,5 км на початок сусіднього ставочку на якому скрізь ще стоїть лід, крім ділянки де впадає два струмочки. І ідея виправдала сподівання, відкритої води там вистачило аби порибалити, ще на підході було помічено як по поверхні води розсипається дрібна риба, і подекуди «чвакає» окунь, ця вся картина вмить зняла втому від тривалої ходьби. І полетів у воду усілякий силікон почерзі, Тіога як завжди виправдала сподівання і подарувала оцей, вже забутий за зиму чіткий, характерний окуневий тичок, виважування, кілька кадрів і назад у стихію. Далі силіконові приманки не працювали і настала черга УЛ коливалок, які теж риб проігнорив, результат приніс кренк Haira Tiny Shallow Pilot 33F від Lucky John виловивши на нього кілька приємних, пузатих полосатих. Ось така рибалочка, всім успіхів не сидіть дома, адже у кожної водойми свій біологічний годинник, хто шукає той обов’язково знайде вдалу точку …..
|