на св. Василя зїздили понирять. вийшов з підїзду, а сніг такий лапатий падає, красота, відчувається свято. на самому березі зігнали дві косульки, сніг обліпив дерева, відчуття що в казку потрапив.
сама нирялка пройшла легко, хоча вода чомусь помутнішала. були найдені непогані місця але вони або залишками торішньої трави забиті або замулені, видно що риби тут давно не було. відплавали 5-ть годин обоє пусті але морально задоволені, як каже мій знайомий: -нанирявся як Бог
. переодягаєшся, паруєш, сніжинки за мерер розтають. розвели багаття, перекусили, попили чайку. насолодилися тихою погодою та чарівністю зимового лісу і бадьорі ніби набравшись сил, поїхали додому, в буденність. не вийшло батьку зробити подарунок до дня ангела але повернулися щасливі й здорові чого всім і бажаю.