Після відкриття в минулі вихідні на урбанізованому ставочку майже посеред села хотілося справжньої природи і «дикої» риби. Вирішили їхати на Кончу. Є в нас там одне місце, такий собі полівчик гектари на чотири у верхів’ї невеликого острова, з глибинами 2-3 метри, деінде с травичкою на дні, та помітною течією коли дають воду. Нібито нічого незвичайного – таких місць навколо безліч, але середній розмір зимового окуня тут зазвичай досить непоганий.
Були сумніви, чи вийдемо туди, чи не прийдеться задовольнитись кльовом дрібного прибережного окунчика. Приїхали на світанку, тихо, сніжок – краса неймовірна. Потихеньку пішли. Льодок сантим 7-8, іноді трохи потріскував, але тримав впевнено, ну врешті решт ми на місці. Тарас з Толіком ловили на блешні та балансири, я на мормишку з мотиликом.
Про саму рибалку можна сказати коротко: до 11 клювало погано, після не клювало зовсім. Але Тарас близько початку другої ще висмикнув на блешню найбільшого окуня – десь грам на 450 (на фото він не потрапив) і пару дрібніших. Я після 11 ранку і кльову не бачив, і це на мормиху з мотильом та зробивши не менше чотирьох десятків нових пельок – дива та й годі! Зранку був цікавий епізод: в свіжій лунці на перших проводках чіткий загиб кивка, підсічка, а там… з такими ривками на жилці гуляє трьохкілошка щука на щуковці, я тільки встиг повернутись до хлопців і щось їм крикнути мабуть про багорчик, і тут на черговому ривку – спустошуюча слабина жилки, обрив. Швидко прив’язую схожу вольфрамову «крапельку» під золото і зразу ловлю 300 гр окуня, але порівняно з тим що тільки-но виривало у мене жилку з рук це просто мальок. Прикро, мабуть такого розміру окуні мені ще не траплялися. Ну нічого, зима тільки розпочалася, втішаю себе думкою що ми ще зустрінемося
Загалом, до 14 00 на трьох зловили близько 30 окунів вагою від 100 до 300 грам, не рахуючи штук 5-7 дрібноти для котів (якої було на диво зовсім мало), але рибалка за сукупністю факторів: погода, компанія, та й пристойного, як для зими, розміру риба принесла купу задоволення.
Дуже потішила погода: легенький вітерець, не холодно, зимові дніпрянські крайовиди, що періодично ховалися за рясними сніговими зарядами, свіже повітря…чудовий день.
Дивно що до нас так ніхто і не наблизився, хоча народу біля берега в полі зору було чоловік з 25. Коли ми проходили повз деяких з них на зворотному шляху, то бачили в уловах лише невеличких окунів, грам по 50-70, але можливо з ранку там справи були кращі, хто зна.
Дякую за увагу! НХНЛ!