Домашній жерех
Доброго дня домовим. Закінчилась невелика відпустка, яку провів на домашньому озері. Стояла конкретна ціль - жерех, який не давав спокою ще з початку літа. Але щільний графік роботи не дозволяв заглибитись в цю справу.
Короткі літні кількачасові набіги результату не давали. Лише примусили перебрати велику кількість приманок, на які або хтось десь ловив, або як думалось є вірогідність покльовки цего цікавого шкідника, який з місцевих рибалок робив корвалольщиків ))) На таке просто спокійно дивитись неможливо було.
А цікаве розпочалось з моменту покупки кількох коливалочок "Даіга ".
Про "кукрі"я насправді чув вже давненько, і це була мабуть остання надія . Знайомий порадив до "кукрі" провсяк випадок добавити ще "малька"і" хижака ". Про що з часом я зовсім не пожалкував. Першим спрацював "хижак" - невеличким, але впертим під'язком. Що досить таки здивувало. Аж ніяк не думав що і язь біля дому живе. Потім, коли з'явилось більше часу, то все і почалось.
Розловив "малька"причому абсолютно різного розміру окунями. А коли матроси брати перестали через зміну погодних умов, намагаючись виправити патову ситуацію, робив обхід озера з метою пошуку місць охоти жереха. І в один день я таки його знайшов. На мілячці біля рідкого очерету з кількох проводок на "кукрі "отримав першу потужну покльовку, яка закінчилась втратою приманки. Дядько зразу ж крутанув в очерет, там і обірвав. В той день мав ще близько десяти покльовок і холостих виходів.
На слідуючий день зорьку я зустрів на тій же точці. Покльовки не заставили себе чекати. Ще один жерешина знову з "кукрі" тіканув в очерет. Тож кукрі закінчилися и я поставив "малька". На нього нарешті і здобув свій трофей. Такого несподівано сильного удару варто було чекати стільки часу! Борзенький дядько розміром 52 см. Ось він мій перший жерех.
В кінці кінців останню блеснушку відкусило щученя, яке вискочило біля самигх ніг, і прощавай. Але ключик до хитрого озерного жереха підібраний. І це головне.
Далі на силікон від фанатика брали гарні окуня. Чим теж дуже радували.
|