Два дні, дві ночі...
Відрядження у п'ятницю завершилось спланованим дводенним візитом до чарівної річки Псел. Не порадувала лише вода - була каламутною і зовсім не викликала бажання змити із себе нашарування втоми від їзди розбитими дорогами. Але ж я приїхав на рибалку - отже до справи. Першим чином викопав собі імпровізоване "місце" в березі, облаштував його різними рогачиками для усіляких речей, адже дводенне перебування передбачає, в першу чергу, комфорт і о 16.30 перший кормачок полетів у яму... Годував години чотири, поки між жадібною тюлькою почала ловитися тараня. Другого дня підтяглася густірочка і почала відтісняти таранечку, але та не мала намірів здавти свої позиції і періодично сильними покльовками нагадувала про свою присутність. Чим ближче сутінки - тим інтенсивніший кльов. З настанням темноти пролітали карасики і об одинадцятій вечора я сміливо йшов спати. Із сусідів були лише бобри, які бадьоро філірували свіжозгризену осику та чаплі з лелеками. Другого дня нахабна черепаха хотіла поласувати моїм уловом. Прийшлося її двічі відганяти. Заплавні луки відцвітають перекоти - полем, на курганах вітер шовковою хвилею гойдає ковили...
|